9 клас
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 9 класу з хімії
тема «Розчини»
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища і називає їх |
2 |
Учень (учениця) описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену; |
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації і під керівництвом вчителя може описати розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену |
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену |
5 |
Учень (учениця) відтворює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації., дає визначення основних понять насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти |
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює електроліти за ступенем дисоціації;характер середовища за значенням рН; |
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює електроліти за ступенем дисоціації; характер середовища за значенням рН; наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів; з допомогою вчителя порівнює компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища |
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах, складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах; |
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання, обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; аналізує інформацію важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо, робить висновки про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо виявлення деяких йонів |
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки про важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо; |
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо; робить узагальнювальні висновки про значення розчинів у природі та житті людини; застосування знань щодо виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці. |
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони, аргументовано використовує важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо; висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо виявлення деяких йонів; роль експерименту в науці, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 9 класу з хімії
тема «Хімічні реакції»
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; валентність і ступінь окиснення елемента і називає їх |
2 |
Учень (учениця) описує ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами |
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента; під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини |
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами, що стосуються хімічних сполук і явищ |
5 |
Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять хімічна реакція, ступінь окиснення, окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, тепловий ефект реакції, швидкість хімічної реакції; |
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами |
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі; наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників, з допомогою вчителя порівнює реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента; |
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює реакції за різними ознаками, процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі |
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій; наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників |
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій; узагальнює процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів; робить аргументовані висновки про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті |
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів; використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті |
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета про процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів; аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті; пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 9 класу з хімії
тема «Початкові поняття про органічні сполуки»
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки і називає їх |
2 |
Учень (учениця) описує деякі елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки (метан і перші десять його гомологів, етен, етин, метанол. етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза, стеаринова, пальмітинова, олеїнова, аміноетанова кислоти), основні продукти перегонки нафти; |
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти, під керівництвом вчителя складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів |
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти |
5 |
Учень (учениця) відтворює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти, дає визначення основних понять гомолог, гомологія; поділ органічних речовин за якісним складом на вуглеводні, оксигеновмісні та нітрогеновмісні сполуки |
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти. |
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти, наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів; з допомогою вчителя порівнює за складом метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, вищі карбонові кислоти, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, природні й гідрогенізовані, тваринні й рослинні, тверді й рідкі жири,білки, поліетилен, природні і штучні жири; органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні |
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, метанолу, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену; порівнює метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, вищі карбонові кислоти, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, природні й гідрогенізовані, тваринні й рослинні, тверді й рідкі жири, білки, поліетилен, природні і штучні жири; органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні |
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні; наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів; визначає дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль; аналізує інформацію, робить висновки |
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє матеріалом про склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену; складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, метанолу, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену, розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук; узагальнює й систематизує значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; моральну та соціальну відповідальність за насідки вживання алкогольних напоїв; необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь |
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену; використовує дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль; розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук; значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; моральну та соціальну відповідальність за насідки вживання алкогольних напоїв; необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь; самостійно знаходить, оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хімії на навколишнє середовище в разі неправильного використання їх; робить узагальнювальні висновки |
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання про склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену; розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук; висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному господарстві, побуті, харчуванні, охороні здоров’я тощо; захисту довкілля від стійких органічних забруднювачів, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 9 класу з хімії
тема «Роль хімії в житті суспільства»
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає імена видатних вітчизняних учених-хіміків; найважливіші хімічні виробництва в Україні |
2 |
Учень (учениця) описує значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей. |
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини |
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює значення громадянської позиції вченого, причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; |
5 |
Учень (учениця) відтворює значення громадянської позиції вченого, причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; дає визначення основних понять |
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює роль хімії у пізнанні хімічних процесів; |
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей, наводить приклади взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті |
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті, застосовує знання в стандартних умовах |
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію про роль хімії у пізнанні хімічних процесів; робить висновки про внесок хімічної науки в розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини. |
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію про роль хімії у пізнанні хімічних процесів; робить аргументовані висновки про внесок хімічної науки в розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини. |
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки про внесок хімічної науки в розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини. |
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює внесок хімічної науки в розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |