11 клас

Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає деякі s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі і називає їх

2

Учень (учениця) описує деякі s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі за певними ознаками

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і збуджеїному станах атомів; під керівництвом вчителя може навести приклади s-, p-, d-елементів.

Середній

4

Учень (учениця) відтворює деякі факти про їелектронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»;атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах

5

Учень (учениця) відтворює електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»;атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах; дає визначення основних понять

6

Учень (учениця) послідовно відтворює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить  приклади s-, p-, d-елементів, з допомогою вчителя порівнює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі

8

Учень (учениця) логічно відтворює періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів; застосовує знання в стандартних умовах, порівнює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів, класифікує хімічні об’єкти

9

Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади s-, p-, d-елементів, аналізує інформацію про періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів; робить   висновки щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів.

Високий

10

Учень (учениця) володіє знаннями про періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів і застосовує знання на практиці під час складання електронних і графічних електроннихі формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів.

12

Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів, у тому числі в проблемних ситуаціях; висловлює судження щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів., пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає деякі види хімічного зв’язку і називає їх

2

Учень (учениця) описує види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами; під керівництвом вчителя може відтворити речовин із різними видами хімічного зв
’язку

Середній

4

Учень (учениця) відтворює деякі фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей

5

Учень (учениця) відтворює фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей, дає визначення основних понять

6

Учень (учениця) послідовно відтворює відмінності в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію; між аморфними і кристалічними речовинами;

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює відмінності в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію; між аморфними і кристалічними речовинами; наводить  приклади речовин із різними видами хімічного зв
’язку;аморфних і кристалічних речовин.

8

їУчень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал про фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей, види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами;  застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами;

9

Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади речовин із різними видами хімічного зв
’язку;аморфних і кристалічних речовин, аналізує інформацію про можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів; робить   висновки щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями.

Високий

10

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом про фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей, види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами;  застосовує знання на практиці, робить аргументовані висновки щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями.

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів; робить узагальнювальні висновки щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями.

12

Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів; висловлює судження щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями., пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає деякі необоротні і оборотні хімічні реакції;

 називає їх

2

Учень (учениця) описує суть хімічної рівноваги, гідролізу солей

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета про суть хімічної рівноваги, гідролізу солей, під керівництвом вчителя може скласти рівняння реакцій гідролізу солей

Середній

4

Учень (учениця) відтворює вплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей; принцип дії гальванічного елемента

5

Учень (учениця) відтворює суть хімічної рівноваги, гідролізу солей;, дає визначення основних понять необоротні і оборотні хімічні реакції

6

Учень (учениця) послідовно визначає рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів; обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює можливість реакції гідролізу солей; рН середовища водних розчинів солей; наводить  приклади необоротних і оборотних хімічних реакцій, з допомогою вчителя може складає рівняння реакцій гідролізу солей; порівнює хімічні об’єкти

8

Учень (учениця) логічно відтворює умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу Ле Шательє; обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання

9

їУчень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади необоротних і оборотних хімічних реакцій, аналізує значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах;вплив гідролізу солей на рН грунтів; робить   висновки про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами;

Високий

10

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання правил безпеки під час виконання хімічних дослідів, узагальнює й систематизує інформацію про значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах;вплив гідролізу солей на рН грунтів; робить аргументовані висновки про значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах;вплив гідролізу солей на рН грунтів

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання, оцінює негативний вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується правил їхньої утилізації.; робить узагальнювальні висновки про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами;

12

Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами

Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає деякі найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи;представники класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою ,називає їх

2

Учень (учениця) описує деякі найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи;представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою; суть явища алотропії;

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може пояснити суть явища алотропії;  відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою;

Середній

4

Учень (учениця) відтворює суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою; суть явища адсорбції; антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів

5

Учень (учениця) відтворює метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів); застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; дає визначення основних понять

6

Учень (учениця) послідовно відтворює метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів); застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; застосування гідроксидів Натрію і Кальцію; поширення солей у природі

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів); застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; застосування гідроксидів Натрію і Кальцію; поширення солей у природі; наводить  приклади алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак); взаємозв’язків між речовинами, з допомогою вчителя проводить якісні реакції й визначає в розчинах йони: Феруму(2+), Феруму(3+), осаджуючи їх лугами, Барію, амонію, силікат- і ортофосфат-іони; складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю

8

Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, досліджує якісний склад солей; адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;порівнює фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів, оксидів металічних і неметалічних елементів; особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; основ (гідроксидів Натрію і Кальцію); класифікує неорганічні сполуки; складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю; обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

9

Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак); взаємозв’язків між речовинами, досліджує якісний склад солей; адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів; складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю; обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Високий

10

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію про рН середовища кислотних і лужних ґрунтів, робить аргументовані висновки

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук металічних і неметалічних елементів; уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації;складає план дослідження та експериментально встановлює генетичні зв’язки між неорганічними і органічними речовинами; генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук;  самостійно знаходить, оцінює біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; робить узагальнювальні висновки на основі спостережень

12

Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук металічних і неметалічних елементів; уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації; аналізує рН середовища кислотних і лужних ґрунтів; самостійно оцінює біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; найважливіших представників основних класів неорганічних сполук, приймає рішення, висловлює судження щодо біологічної ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив., пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає значення хімії у створенні нових матеріалів

2

Учень (учениця) описує значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем;

3

їУчень (учениця) має фрагментарні уявлення значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем; під керівництвом вчителя може навести приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті

Середній

4

Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються значення нової філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції сталого розвитку суспільства; причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність; право на власний вибір і прийняття рішення; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів

5

Учень (учениця) відтворює значення нової філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції сталого розвитку суспільства; причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність; право на власний вибір і прийняття рішення; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів, дає визначення основних понять

6

Учень (учениця) послідовно відтворює щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень, наводить  приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті

8

Учень (учениця) логічно відтворює щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень,

9

Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті, аналізує інформацію, робить   висновки про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень, значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем;

Високий

10

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем; робить аргументовані висновки про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки про значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень

12

Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями