A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Комунальний заклад "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області

10 клас

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів 10 класу

з географії тема

 “Загальна характеристика Європи»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє форми державного правління і територіального устрою країн Європи

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює окремі факти на елементарному рівні, розрізняє форми державного правління і територіального устрою країн Європи

3

Учень (учениця) дає нечіткі характеристики різних типів та підтипів країн Європи за рівнем економічного розвитку; кількісних та якісних змін на політичній карті регіону; за допомогою вчителя знаходить  на карті субрегіони Європи (Західна Європа, Північна Європа, Південна Європа, Східна Європа); країни Європи (Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Австрія, Швейцарія, Іспанія, Португалія, Польща, Білорусь, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія, Бельгія, Нідерланди, Ірландія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Словенія, Хорватія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія, Литва, Латвія, Естонія, Греція, Мальта, Кіпр, Росія); основні райони видобування мінеральних ресурсів (Верхня Сілезія, Північне море, Скандинавія), лісозаготівлі, рекреації; «центральну вісь» розвитку Європи, найбільші промислові регіони (Рур у Німеччині, Великий Лондон у Великій Британії, Іль-де-Франс у Франції, Верхньосілезький у Польщі, Придніпров’я в Україні; Центральна Росія, Урал в Росії);Лотаринзький мегаполіс; найбільші морські порти (Роттердам, Антверпен, Лондон, Гамбург, Генуя, Марсель, Гавр, Барселона);аеропорти-хаби (Хітроу, Руассі-Шарль-де-Голль, Франкфурт-на-Майні); найбільші фінансові центри Європи (Лондон, Париж, Цюріх, Амстердам, Франкфурт-на-Майні);

світові міста в Європі (Лондон, Париж, Амстердам, Брюссель, Франкфурт-на-Майні, Цюріх, Женева, Відень, Мілан); може самостійно розрізнити окремі географічні поняття«джентрифікація», «реіндустріалізація»

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює форми державного правління і територіального устрою країн Європи, дає нечітке визначення основних понять «джентрифікація», «реіндустріалізація» за допомогою вчителя. Називає склад регіону; під час відповіді намагається користуватись географічною картою субрегіони Європи (Західна Європа, Північна Європа, Південна Європа, Східна Європа); країни Європи (Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Австрія, Швейцарія, Іспанія, Португалія, Польща, Білорусь, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія, Бельгія, Нідерланди, Ірландія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Словенія, Хорватія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія, Литва, Латвія, Естонія, Греція, Мальта, Кіпр, Росія); основні райони видобування мінеральних ресурсів (Верхня Сілезія, Північне море, Скандинавія), лісозаготівлі, рекреації; «центральну вісь» розвитку Європи, найбільші промислові регіони (Рур у Німеччині, Великий Лондон у Великій Британії, Іль-де-Франс у Франції, Верхньосілезький у Польщі, Придніпров’я в Україні; Центральна Росія, Урал в Росії);Лотаринзький мегаполіс; найбільші морські порти (Роттердам, Антверпен, Лондон, Гамбург, Генуя, Марсель, Гавр, Барселона);аеропорти-хаби (Хітроу, Руассі-Шарль-де-Голль, Франкфурт-на-Майні); найбільші фінансові центри Європи (Лондон, Париж, Цюріх, Амстердам, Франкфурт-на-Майні);

світові міста в Європі (Лондон, Париж, Амстердам, Брюссель, Франкфурт-на-Майні, Цюріх, Женева, Відень, Мілан);

5

Учень (учениця) відтворює особливості демографічних та урбанізаційних процесів, розміщення населення в регіоні; описує причини вузької спеціалізації промислового виробництва економічно розвинених невеликих країн Європи. Намагається робити висновки про позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі країн Європи.; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює особливості демографічних та урбанізаційних процесів, розміщення населення в регіоні. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою субрегіони Європи (Західна Європа, Північна Європа, Південна Європа, Східна Європа); країни Європи (Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Австрія, Швейцарія, Іспанія, Португалія, Польща, Білорусь, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія, Бельгія, Нідерланди, Ірландія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Словенія, Хорватія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія, Литва, Латвія, Естонія, Греція, Мальта, Кіпр, Росія); основні райони видобування мінеральних ресурсів (Верхня Сілезія, Північне море, Скандинавія), лісозаготівлі, рекреації; «центральну вісь» розвитку Європи, найбільші промислові регіони (Рур у Німеччині, Великий Лондон у Великій Британії, Іль-де-Франс у Франції, Верхньосілезький у Польщі, Придніпров’я в Україні; Центральна Росія, Урал в Росії);Лотаринзький мегаполіс; найбільші морські порти (Роттердам, Антверпен, Лондон, Гамбург, Генуя, Марсель, Гавр, Барселона);аеропорти-хаби (Хітроу, Руассі-Шарль-де-Голль, Франкфурт-на-Майні); найбільші фінансові центри Європи (Лондон, Париж, Цюріх, Амстердам, Франкфурт-на-Майні);

світові міста в Європі (Лондон, Париж, Амстердам, Брюссель, Франкфурт-на-Майні, Цюріх, Женева, Відень, Мілан);

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про причини вузької спеціалізації промислового виробництва економічно розвинених невеликих країн Європи, розміщення населення в регіоні, здійснює необхідні обчислення для оцінювання забезпеченості окремих країн мінеральними ресурсами; особливості економіки країн Європи, зумовлені регіональною інтеграцією

уміє вести спостереження за навколишнім середовищем; достатньо володіє картографічним матеріалом

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про особливості демографічних та урбанізаційних процесів, розміщення населення в регіоні; здійснює необхідні обчислення для оцінювання забезпеченості окремих країн мінеральними ресурсами; особливості економіки країн Європи, зумовлені регіональною інтеграцією. Застосовує здобуті знання на практиці, використовуючи прийоми аналізу статистичних даних про господарство і населення, показує їх зміну в часі. Уміє наводити приклади взаємодії людини і природи; знає обов'язкову географічну номенклатуру

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє особливості демографічних та урбанізаційних процесів, розміщення населення в регіоні; може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків переробної промисловості в Європі; пояснює причини вузької спеціалізації промислового виробництва економічно розвинених невеликих країн Європи; особливості економіки країн Європи, зумовлені регіональною інтеграцією майже безпомилково працює з картографічним матеріалом

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку роль ЄС та НATO в регіоні; вплив ТНК на економіку регіону; передбачених навчальною програмою; пояснює причини вузької спеціалізації промислового виробництва економічно розвинених невеликих країн Європи, дає розгорнуту відповідь про особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків переробної промисловості в Європі;, відбирає необхідні знання; порівнює чинники міжнародної спеціалізації економічно розвинених країн і країн з перехідною економікою вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом

11

Учень (учениця) має глибокі знання про особливості демографічних та урбанізаційних процесів, розміщення населення в регіоні; здійснює необхідні обчислення для оцінювання забезпеченості окремих країн мінеральними ресурсами; порівнює чинники міжнародної спеціалізації економічно розвинених країн і країн з перехідною економікою, аргументує свої твердження й висновки про особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків переробної промисловості в Європі; про причини нерівномірності економічного розвитку країн  і субрегіонів Європи; позитивні риси та ризики вступу України до ЄС

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, порівнює чинники міжнародної спеціалізації економічно розвинених країн і країн з перехідною економікою робить відповідні висновки й узагальнення про особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків переробної промисловості в Європі; про причини нерівномірності економічного розвитку країн  і субрегіонів Європи; позитивні риси та ризики вступу України до ЄС; здатний розв'язувати проблемні завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів 10 класу

з географії тема

 «Країни Європи»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє окремі міста країн, світові міста

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя основні показники, які визначають місце країни у регіоні та світі; домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки країн високорозвинених та середньорозвинених країн на елементарному рівні, розрізняє один або кілька найбільших  міста країн, світові міста,

3

Учень (учениця) дає нечіткі характеристики промислових виробництв та послуг, що міжнародну спеціалізацію окремих європейських країн; за допомогою вчителя знаходить на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові та туристичні центри країн, може самостійно розрізнити окремі географічні поняття

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює текст підручника, дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає основні показники, які визначають місце країни у регіоні та світі; домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки країн високорозвинених та середньорозвинених країн; під час відповіді намагається користуватись географічною картою найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові та туристичні центри країн.

5

Учень (учениця) відтворює комплексну економіко-географічну характеристику Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, Білорусі, Росії; картосхему просторової організації економіки країни. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, складає комплексну економіко-географічну характеристику Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, Білорусі, Росії; картосхему просторової організації економіки країни. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості; особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості; особливості структури експорту й  імпорту товарів та послуг країн Європи; достатньо володіє картографічним матеріалом

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості; особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості. Уміє наводити приклади промислових виробництв та послуг, що міжнародну спеціалізацію окремих європейських країн

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості; може складає комплексну економіко-географічну характеристику Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, Білорусі, Росії; картосхему просторової організації економіки країни; має чіткі уявлення про особливості структури експорту й  імпорту товарів та послуг країн Європи; пояснює особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку особливостей структури експорту й  імпорту товарів та послуг країн Європи, впливу ТНК на економіку країн регіону; пояснює особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості; відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре  використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні; знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни прогнозує перспективи розширення економічних зв’язків України з країнами Європи в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом

11

Учень (учениця) має глибокі знання про об'єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження й висновки про особливості структури експорту й  імпорту товарів та послуг країн Європи, про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у межах країни; уміє знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни на високому рівні аналізує та використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні;

прогнозує перспективи розширення економічних зв’язків України з країнами Європи в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, робить відповідні висновки й узагальнення про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у межах країни; вільно використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні;

прогнозує перспективи розширення економічних зв’язків України з країнами Європи в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів 10 класу

з географії тема

 «Загальна характеристика Азії»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє країни Азії

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює склад регіону на елементарному рівні, розрізняє один або кілька країн Азії

3

Учень (учениця) дає нечіткі характеристики країн Азії, що належать до різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку; за допомогою вчителя знаходить на карті субрегіони Західна Азія, Південна Азія, Південно-Східна Азія, Східна Азія, Центральна Азія; країни Азії (Китай, Індія, Японія, Ізраїль, Республіка Корея, Сінгапур, Саудівська Аравія, Іран, Казахстан, Туреччина, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан, Ірак, Пакистан, Сирія, Монголія,  Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Шрі-Ланка, Мальдівські Острови, В’єтнам, КНДР, Афганістан); басейни видобутку нафти і природного газу (Перська затока, Центральноазійський, Зондський); кам’яного вугілля (Карагандинський у Казахстані, Північно-Східний у Китаї, Східний в Індії), країни зі значним видобутком залізних руд (Китай, Індія, Казахстан), мідних руд (Казахстан, Монголія, Іран), олов’яних руд (Китай, Малайзія), вольфрамових руд (Китай); райони лісозаготівлі, рекреації; найбільші промислові райони (Тихоокеанський в Японії, Північно-Східний у Китаї, «Індійський Рур»); світові міста в Азії (Гонконг/Сянган, Сінгапур, Токіо, Шанхай, Дубай, Пекін, Мумбай, Сеул, Нью-Делі, Стамбул, Бангкок); мегаполіси (Токайдо в Японії, Дельта річки Янцзи, Гонконг/Сянган – Гуанчжоу в Китаї); найбільші морські порти (Сінгапур, Нінбо-Чжоушань, Шанхай, Гонконг/Сянган, Пусан, Нагоя, Осака, Токіо, Гаосюн, Мумбай); аеропорти-хабиу містах Пекін, Токіо, Гонконг/Сянган, Джакарта, Дубай, Бангкок, Сінгапур, Гуанчжоу, Шанхай, Стамбул; найбільші фінансові центри Азії (Сінгапур, Гонконг/Сянган, Токіо, Сеул, Дубай, Шанхай), може самостійно розрізнити окремі географічні поняття

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює особливості демографічних, урбанізаційних процесів та розміщення населення в Азії, основні риси сучасного стану економіки; дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає склад регіону; за зразком використовує тематичні карти для порівняння спеціалізації сільського господарства  субрегіонів Азії; під час відповіді намагається користуватись географічною картою субрегіони Західна Азія, Південна Азія, Південно-Східна Азія, Східна Азія, Центральна Азія; країни Азії (Китай, Індія, Японія, Ізраїль, Республіка Корея, Сінгапур, Саудівська Аравія, Іран, Казахстан, Туреччина, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан, Ірак, Пакистан, Сирія, Монголія,  Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Шрі-Ланка, Мальдівські Острови, В’єтнам, КНДР, Афганістан); басейни видобутку нафти і природного газу (Перська затока, Центральноазійський, Зондський); кам’яного вугілля (Карагандинський у Казахстані, Північно-Східний у Китаї, Східний в Індії), країни зі значним видобутком залізних руд (Китай, Індія, Казахстан), мідних руд (Казахстан, Монголія, Іран), олов’яних руд (Китай, Малайзія), вольфрамових руд (Китай); райони лісозаготівлі, рекреації; найбільші промислові райони (Тихоокеанський в Японії, Північно-Східний у Китаї, «Індійський Рур»); світові міста в Азії (Гонконг/Сянган, Сінгапур, Токіо, Шанхай, Дубай, Пекін, Мумбай, Сеул, Нью-Делі, Стамбул, Бангкок); мегаполіси (Токайдо в Японії, Дельта річки Янцзи, Гонконг/Сянган – Гуанчжоу в Китаї); найбільші морські порти (Сінгапур, Нінбо-Чжоушань, Шанхай, Гонконг/Сянган, Пусан, Нагоя, Осака, Токіо, Гаосюн, Мумбай); аеропорти-хабиу містах Пекін, Токіо, Гонконг/Сянган, Джакарта, Дубай, Бангкок, Сінгапур, Гуанчжоу, Шанхай, Стамбул; найбільші фінансові центри Азії (Сінгапур, Гонконг/Сянган, Токіо, Сеул, Дубай, Шанхай)

5

Учень (учениця) відтворює особливості демографічних, урбанізаційних процесів та розміщення населення в Азії, основні риси сучасного стану економіки. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково використовує тематичні карти для порівняння спеціалізації сільського господарства  субрегіонів Азії.

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює розміщення основних районів видобування мінеральних ресурсів, обробної промисловості в Азії. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою субрегіони Західна Азія, Південна Азія, Південно-Східна Азія, Східна Азія, Центральна Азія; країни Азії (Китай, Індія, Японія, Ізраїль, Республіка Корея, Сінгапур, Саудівська Аравія, Іран, Казахстан, Туреччина, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан, Ірак, Пакистан, Сирія, Монголія,  Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Шрі-Ланка, Мальдівські Острови, В’єтнам, КНДР, Афганістан); басейни видобутку нафти і природного газу (Перська затока, Центральноазійський, Зондський); кам’яного вугілля (Карагандинський у Казахстані, Північно-Східний у Китаї, Східний в Індії), країни зі значним видобутком залізних руд (Китай, Індія, Казахстан), мідних руд (Казахстан, Монголія, Іран), олов’яних руд (Китай, Малайзія), вольфрамових руд (Китай); райони лісозаготівлі, рекреації; найбільші промислові райони (Тихоокеанський в Японії, Північно-Східний у Китаї, «Індійський Рур»); світові міста в Азії (Гонконг/Сянган, Сінгапур, Токіо, Шанхай, Дубай, Пекін, Мумбай, Сеул, Нью-Делі, Стамбул, Бангкок); мегаполіси (Токайдо в Японії, Дельта річки Янцзи, Гонконг/Сянган – Гуанчжоу в Китаї); найбільші морські порти (Сінгапур, Нінбо-Чжоушань, Шанхай, Гонконг/Сянган, Пусан, Нагоя, Осака, Токіо, Гаосюн, Мумбай); аеропорти-хабиу містах Пекін, Токіо, Гонконг/Сянган, Джакарта, Дубай, Бангкок, Сінгапур, Гуанчжоу, Шанхай, Стамбул; найбільші фінансові центри Азії (Сінгапур, Гонконг/Сянган, Токіо, Сеул, Дубай, Шанхай)

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про розміщення основних районів видобування мінеральних ресурсів, обробної промисловості в Азії, достатньо використовує тематичні карти для порівняння спеціалізації сільського господарства  субрегіонів Азії.

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про розміщення основних районів видобування мінеральних ресурсів, обробної промисловості в Азії. Застосовує здобуті знання порівняння спеціалізації сільського господарства  субрегіонів Азії, використовуючи прийоми аналізу статистичних даних про господарство і населення, показує їх зміну в часі. Уміє наводити приклади країн Азії, що належать до різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про особливості демографічних, урбанізаційних процесів та розміщення населення в Азії, вплив глобалізації, в т.ч. ТНК на місце країн Азії в міжнародному географічному поділі праці; основні риси сучасного стану економіки; пояснює виникнення міждержавних конфліктів у регіоні; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку впливу глобалізації, в т.ч. ТНК на місце країн Азії в міжнародному географічному поділі праці;

пояснює причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії; дає розгорнуту відповідь про особливості демографічних, урбанізаційних процесів та розміщення населення в Азії, основні риси сучасного стану економіки; відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом, порівнює ресурсозабезпеченість, працересурсний потенціал субрегіонів Азії; особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії

11

Учень (учениця) має глибокі знання щодо шляхів вирішення міждержавних конфліктів у регіоні; застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження й висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії; порівнює ресурсозабезпеченість, працересурсний потенціал субрегіонів Азії; особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, самостійно аналізує шляхи вирішення міждержавних конфліктів у регіоні; робить відповідні висновки й узагальнення про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії; здатний розв'язувати проблемні завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує, порівнює ресурсозабезпеченість, працересурсний потенціал субрегіонів Азії; особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів 10 класу

з географії тема

 «Країни Азії»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє окремі поняття «рівень урбанізованості країни» та «темпи урбанізації»;

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн, що розвивається на елементарному рівні, розрізняє один або кілька понять ( «рівень урбанізованості країни» та «темпи урбанізації»)

3

Учень (учениця) дає нечіткі характеристики промислових виробництв та послуг окремих країн регіону; за допомогою вчителя знаходить на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн; може самостійно розрізнити окремі географічні поняття

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює комплексну економіко-географічну характеристику Японії, Китаю, Індії;  дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн, що розвивається; під час відповіді намагається користуватись географічною картою найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн

5

Учень (учениця) відтворює комплексну економіко-географічну характеристику Японії, Китаю, Індії; описує особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково проектує  вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни;

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює комплексну економіко-географічну характеристику Японії, Китаю, Індії;м особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн;

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості; уміє використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення, розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні; проектує вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості. Уміє наводити приклади промислових виробництв та послуг окремих країнрегіону; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення, розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про динаміку чисельності та статево-вікову структуру населення окремих країн Азії на основі аналізу статево-вікових пірамід; пояснює особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості; основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва Японії; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення, розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку ресурсозабезпеченості окремих країн; роль державних інституцій та громадянського суспільства у розвитку країни;  пояснює динаміку чисельності та статево-вікову структуру населення окремих країн Азії на основі аналізу статево-вікових пірамід; особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості; порівнює чинники міжнародної спеціалізації Японії, Китаю, Індії;  дає розгорнуту відповідь про основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва Японії, відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріаломї ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процеси інформаційно-технологічного прориву Японії та Китаю

11

Учень (учениця) має глибокі знання про динаміку чисельності та статево-вікову структуру населення окремих країн Азії на основі аналізу статево-вікових пірамід; порівнює чинники міжнародної спеціалізації Японії, Китаю, Індії; позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі Японії, Китаю та Індії, аргументує свої твердження й висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у Китаї, Японії та Індії; перспективи взаємовигідного співробітництва України з країнами Азії, знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва Японії, на високому рівні аналізує та використовує картографічну інформацію ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процеси інформаційно-технологічного прориву Японії та Китаю

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, самостійно аналізує динаміку чисельності та статево-вікову структуру населення окремих країн Азії на основі аналізу статево-вікових пірамід; що до перспектив взаємовигідного співробітництва України з країнами Азії, порівнює чинники міжнародної спеціалізації Японії, Китаю, Індії; позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі Японії, Китаю та Індії, робить відповідні висновки й узагальнення про основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва Японії, про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у Китаї, Японії та Індії; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує, ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процеси інформаційно-технологічного прориву Японії та Китаю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів 10 класу

з географії тема

 «Австралія»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє окремі чинники міжнародної спеціалізації країни

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює структуру експорту та імпорту товарів та послуг країни на елементарному рівні, розрізняє один або кілька чинники міжнародної спеціалізації країни

3

Учень (учениця) дає нечіткі характеристики географічних об'єктів; за допомогою вчителя знаходить на карті райони видобутку корисних копалин на території Австралії (кам’яного вугілля, залізних, алюмінієвих, мідних руд, золота); найбільші промислові осередки Австралії (Південно-Східний, Південно-Західний); найбільші морські порти (Мельбурн, Сідней, Перт, Брісбен); світові міста в Австралії (Сідней, Мельбурн), може самостійно розрізнити окремі географічні поняття

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює вплив демографічних та міграційних процесів на працересурсний потенціал країни; структуру експорту та імпорту товарів та послуг країни; дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає чинники міжнародної спеціалізації країни; під час відповіді намагається користуватись географічною картою райони видобутку корисних копалин на території Австралії (кам’яного вугілля, залізних, алюмінієвих, мідних руд, золота); найбільші промислові осередки Австралії (Південно-Східний, Південно-Західний); найбільші морські порти (Мельбурн, Сідней, Перт, Брісбен); світові міста в Австралії (Сідней, Мельбурн)

5

Учень (учениця) відтворює структуру експорту та імпорту товарів та послуг країни; описує основні напрямки експорту сировини та імпорту капіталу й технологій. Намагається робити  комплексну економіко-географічну характеристику Австралії; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює комплексну економіко-географічну характеристику Австралії. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою райони видобутку корисних копалин на території Австралії (кам’яного вугілля, залізних, алюмінієвих, мідних руд, золота); найбільші промислові осередки Австралії (Південно-Східний, Південно-Західний); найбільші морські порти (Мельбурн, Сідней, Перт, Брісбен); світові міста в Австралії (Сідней, Мельбурн)

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про вплив демографічних та міграційних процесів на працересурсний потенціал країни; основні напрямки експорту сировини та імпорту капіталу й технологій, уміє знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни достатньо володіє картографічним матеріалом

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про особливості зональної спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередківдобувної та обробної промисловості в країні; основні напрямки експорту сировини та імпорту капіталу й технологій. Застосовує здобуті знання на практиці, знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни. Уміє наводити приклади взаємодії людини і природи; знає обов'язкову географічну номенклатуру

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів країни; пояснює вплив демографічних та міграційних процесів на працересурсний потенціал країни; особливості зональної спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередківдобувної та обробної промисловості в країні; майже безпомилково використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку забезпеченості мінеральними ресурсами країни; місце Австралії на світовому ринку продукції первинного сектору економіки, передбачених навчальною програмою; пояснює особливості зональної спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків добувної та обробної промисловості в країні; дає розгорнуту відповідь про динаміку природного та механічного руху населення країни; зіставляє позитивні та негативні насліди діяльності ТНК в Австралії;
відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни

11

Учень (учениця) має глибокі знання про об'єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження й висновки про динаміку природного та механічного руху населення країни; про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів країни; зіставляє позитивні та негативні насліди діяльності ТНК в Австралії; на високому рівні аналізує та використовує картографічну інформацію використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, самостійно аналізує динаміку природного та механічного руху населення країни; зіставляє позитивні та негативні насліди діяльності ТНК в Австралії; робить відповідні висновки й узагальнення про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів країни; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовуєї, використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів 10 класу

з географії тема

 «Мікронезія, Меланезія, Полінезія»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє окремі приклади країн, що включені до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює окремі факти на елементарному рівні, розрізняє один або кілька прикладів країн, що включені до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії

3

Учень (учениця) дає нечіткі характеристики географічних об'єктів; за допомогою вчителя знаходить на карті Мікронезію, Меланезію, Полінезію; держави (Федеративні Штати Мікронезії, Маршалові Острови, Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови, Вануату, Палау, Фіджі, Тонга, Науру, Самоа, Кірибаті, Нова Зеландія); залежні території (острів Гуам, Американське Самоа, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Острови Кука, Піткерн), може самостійно розрізнити окремі географічні поняття

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює текст підручника, дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає приклади країн, що включені до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії; під час відповіді намагається користуватись географічною картою Мікронезію, Меланезію, Полінезію; держави (Федеративні Штати Мікронезії, Маршалові Острови, Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови, Вануату, Палау, Фіджі, Тонга, Науру, Самоа, Кірибаті, Нова Зеландія); залежні території (острів Гуам, Американське Самоа, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Острови Кука, Піткерн)

5

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу без розкриття причинно-наслідкових зв'язків, описує особливості міжнародної спеціалізації країн. Намагається робити висновки про  рівень економічного розвитку більшості  країн; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює значну частину вивченого матеріалу у відповідності з його викладом у підручнику. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою Мікронезію, Меланезію, Полінезію; держави (Федеративні Штати Мікронезії, Маршалові Острови, Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови, Вануату, Палау, Фіджі, Тонга, Науру, Самоа, Кірибаті, Нова Зеландія); залежні території (острів Гуам, Американське Самоа, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Острови Кука, Піткерн)

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про рівень економічного розвитку більшості  країн, уміє назвати приклади країн, що включені до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії; достатньо володіє картографічним матеріалом

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про особливості міжнародної спеціалізації країн; рівень економічного розвитку більшості  країн. Уміє наводити приклади приклади країн, що включені до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії; знає особливості міжнародної спеціалізації країн

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, має чіткі уявлення про рівень економічного розвитку більшості  країн, пояснює особливості міжнародної спеціалізації країн; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, передбачених навчальною програмою; пояснює особливості міжнародної спеціалізації країн; вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом

11

Учень (учениця) має глибокі знання про країни, що включені до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження й висновки що до перспектив економічного розвитку країн, знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; на високому рівні аналізує та використовує картографічну інформацію

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об'єкт вивчення; самостійно аналізує рівень економічного розвитку більшості  країн, робить відповідні висновки й узагальнення що до перспектив економічного розвитку країн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання

навчальниїх досягнень учнів 10 класу

з географії тема

 «Загальна характеристика Америки»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє окремі країни Америки

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює склад регіону на елементарному рівні, розрізняє один або кілька країн Америки

3

Учень (учениця) дає нечіткі країн Америки, що належать до різних форм державного правління,  різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку;  ; за допомогою вчителя знаходить їх на карті, може самостійно розрізнити окремі географічні поняття

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює особливості формування населення субрегіонів; дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає склад регіону; під час відповіді намагається користуватись географічною картою субрегіони (Північна Америка, Центральна Америка, Карибський басейн, Південна Америки); країни Америки (США, Канада, Мексика, Бразилія, Аргентина, Перу, Колумбія, Венесуела, Чилі, Еквадор, Уругвай, Парагвай, Болівія, Панама, Ямайка, Гаїті, Домініканська Республіка); залежні території (Аруба, Кайманові острові, Бермудські острови, Віргінські острови, Пуерто-Ріко, Французька Гвіана, Мальвінські/Фолклендські острови); мегаполіси (Приатлантичний, Приозерний, Каліфорнійський);  основні райони видобування мінеральних ресурсів (Техаський, Аляскинський, Каліфорнійський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Центральноамериканський басейни видобування нафти; Аппалацький в США, Західний у Канаді вугільні басейни, рудний пояс Анд-Кордильєр); осередки переробної промисловості (Приатлантичний, Приозерний, Примексиканський); трансконтинентальні магістралі (Трансамазонська, Панамериканське шосе); найбільші морські порти (Лос-Анджелес, Ванкувер, Нью-Йорк, Філадельфія, Саванна, Колон, Сантус); аеропорти-хаби (Атланта, О’Хара в Чикаго, Лос-Анджелес, Даллас);ї найбільші фінансові центри Америки (Нью-Йорк, Вашингтон, Сан-Франциско, Бостон, Торонто, Чикаго);

світові міста в Америці (Нью-Йорк, Чикаго, Торонто, Сан-Паулу, Лос-Анджелес, Мехіко, Буенос-Айрес, Сан Франциско, Вашингтон, Монреаль

5

Учень (учениця) відтворює особливості формування населення субрегіонів; описує основні риси господарства ключових країн нової індустріалізації та невеликих країн плантаційного господарства. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює особливості формування населення, показує і називає  субрегіони (Північна Америка, Центральна Америка, Карибський басейн, Південна Америки); країни Америки (США, Канада, Мексика, Бразилія, Аргентина, Перу, Колумбія, Венесуела, Чилі, Еквадор, Уругвай, Парагвай, Болівія, Панама, Ямайка, Гаїті, Домініканська Республіка); залежні території (Аруба, Кайманові острові, Бермудські острови, Віргінські острови, Пуерто-Ріко, Французька Гвіана, Мальвінські/Фолклендські острови); мегаполіси (Приатлантичний, Приозерний, Каліфорнійський);  основні райони видобування мінеральних ресурсів (Техаський, Аляскинський, Каліфорнійський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Центральноамериканський басейни видобування нафти; Аппалацький в США, Західний у Канаді вугільні басейни, рудний пояс Анд-Кордильєр); осередки переробної промисловості (Приатлантичний, Приозерний, Примексиканський); трансконтинентальні магістралі (Трансамазонська, Панамериканське шосе); найбільші морські порти (Лос-Анджелес, Ванкувер, Нью-Йорк, Філадельфія, Саванна, Колон, Сантус); аеропорти-хаби (Атланта, О’Хара в Чикаго, Лос-Анджелес, Даллас); найбільші фінансові центри Америки (Нью-Йорк, Вашингтон, Сан-Франциско, Бостон, Торонто, Чикаго);

світові міста в Америці (Нью-Йорк, Чикаго, Торонто, Сан-Паулу, Лос-Анджелес, Мехіко, Буенос-Айрес, Сан Франциско, Вашингтон, Монреаль

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про основні риси господарства ключових країн нової індустріалізації та невеликих країн плантаційного господарства, уміє визначає забезпеченість окремих країн певними видами природних ресурсів; достатньо володіє картографічним матеріалом

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про основні риси господарства ключових країн нової індустріалізації та невеликих країн плантаційного господарства; порівнює рівні і темпи урбанізаційних процесів, форми сільського розселення в окремих країнах регіону; визначає забезпеченість окремих країн певними видами природних ресурсів. Уміє наводити приклади країн Америки, що належать до різних форм державного правління,  різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку; 

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про основні риси господарства ключових країн нової індустріалізації та невеликих країн плантаційного господарства; пояснює пояснює розміщення основних промислових районів і центрів, світових міст у регіоні; порівнює рівні і темпи урбанізаційних процесів, форми сільського розселення в окремих країнах регіону; визначає забезпеченість окремих країн певними видами природних ресурсів

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку вплив інтеграційних процесів у регіоні на економічний розвиток країн; передбачених навчальною програмою; пояснює пояснює розміщення основних промислових районів і центрів, світових міст у регіоні; дає розгорнуту відповідь про основні риси господарства ключових країн нової індустріалізації та невеликих країн плантаційного господарства; відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом

11

Учень (учениця) має глибокі знання про пояснює розміщення основних промислових районів і центрів, світових міст у регіоні;  аргументує свої твердження й висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Америки; уміє працювати з рекомендованими вчителем джерелами географічної інформації; на високому рівні аналізує та використовує картографічну інформацію

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення щодо ролі США у соціально-економічному розвитку регіону; самостійно аналізує роль ТНК в економіці країн регіону; робить відповідні висновки й узагальнення про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Америки пропонує власні оригінальні ідеї що до подолання відсталості окремих країн регіону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів 10 класу

з географії тема

 «Країни Америки»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє окремі найбільші міста, світові міста, промислові райони

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн, що розвивається на елементарному рівні, розрізняє один або кілька найбільші міста, світові міста, промислові райони

3

Учень (учениця) дає нечіткі характеристики промислових виробництв та послуг, що визначають міжнародну спеціалізацію країн Америки; за допомогою вчителя знаходить  на карті найбільші міста, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші аеропорти, морські порти, фінансові центри та туристичні райони країн; може самостійно розрізнити окремі географічні поняття

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює текст підручника, дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн, що розвивається; повторює за зразком практичну роботу; під час відповіді намагається користуватись географічною картою найбільші міста, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші аеропорти, морські порти, фінансові центри та туристичні райони країн

5

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу без розкриття причинно-наслідкових зв'язків, описує економіко-географічну характеристику США, Канади, Бразилії. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює значну частину вивченого матеріалу у відповідності з його викладом у підручнику. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою найбільші міста, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші аеропорти, морські порти, фінансові центри та туристичні райони країн;

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про природні та суспільні явища, уміє дати комплексну економіко-географічну характеристику США, Канади, Бразилії; достатньо володіє картографічним матеріалом зіставляє позитивні та негативні економічні та екологічні насліди глобалізації в Бразилії; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про роль економічної свободи і підприємництва в соціально-економічному розвитку США. Застосовує здобуті знання на практиці, використовуючи прийоми аналізу статистичних даних про господарство і населення, показує їх зміну в часі. установлює чинники міжнародної спеціалізації США, Канади, Бразилії; зіставляє позитивні та негативні економічні та екологічні насліди глобалізації в Бразилії. Уміє наводити приклади промислових виробництв та послуг, що визначають міжнародну спеціалізацію країн Америки; ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процес переходу США до інформаційного суспільства

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни; установлює чинники міжнародної спеціалізації США, Канади, Бразилії; пояснює особливості розміщення основних промислових районів (центрів) обробної промисловості та формування спеціалізованих районів товарного сільського господарства, існування мало освоєних та неосвоєних районів у межах країн; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом, ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процес переходу США до інформаційного суспільства

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку роль економічної свободи і підприємництва в соціально-економічному розвитку США; пояснює особливості розміщення основних промислових районів (центрів) обробної промисловості та формування спеціалізованих районів товарного сільського господарства, існування мало освоєних та неосвоєних районів у межах країн;, дає розгорнуту відповідь про вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни, відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні

11

Учень (учениця) має глибокі знання про структуру експорту та імпорту товарів та послуг США, Канади, Бразилії; застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження й висновки про основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва із США, про доцільність використання досвіду США та Канади, потенціалу української діаспори в цих країнах у реформуванні економіки в Україні; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об'єкт вивчення; самостійно аналізує структуру експорту та імпорту товарів та послуг США, Канади, Бразилії; природного та механічного руху, статево-вікову структуру населення країн;

робить відповідні висновки й узагальнення про основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва із США, про доцільність використання досвіду США та Канади, потенціалу української діаспори в цих країнах у реформуванні економіки в Україні; щодо перспектив взаємовигідного співробітництва України з Канадою та США; карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів 10 класу

з географії тема

 «Загальна характеристика Африки»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє окремі субрегіони Африки

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює політичну карту регіону на елементарному рівні, розрізняє один або кілька субрегіони Африки

3

Учень (учениця) дає нечіткі характеристики кількісних і якісних змін на політичній карті Африки; за допомогою вчителя знаходить на карті субрегіони (Північна Африка, Західна Африка, Південна Африка, Східна Африка, Центральна Африка); країни Африки (Єгипет, Лівія, Алжир, Туніс, Марокко, Ефіопія, Чад, Сомалі, Сенегал, Нігерія, Габон, Гвінея, Гана, Демократична Республіка Конго, Танзанія, Замбія, Зімбабве, Ангола, Намібія, Південна Африка, Мадагаскар, Сейшельські Острови); райони видобутку корисних копалин: Сахарський та Гвінейської затоки басейни нафти і природного газу, Мідний пояс, вугільні басейни ПАР і Зімбабве, алюмінієві руди Західної Африки; залізні руди, золото, алмази Південної Африки; фосфорити Марокко, Тунісу; найбільші морські та авіаційні порти (Александрія, Каїр, Касабланка, Дакар, Лагос, Момбаса, Кейптаун, Дурбан, Дар-Ес-Салам); світові міста в Африці (Йоганнесбург, Каїр, Кейптаун, Дакар, Лагос, Найробі), може самостійно розрізнити окремі географічні поняття

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює політичну карту регіону, дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає субрегіони Африки;  під час відповіді намагається користуватись географічною картою політичній карті Африки; за допомогою вчителя знаходить на карті субрегіони (Північна Африка, Західна Африка, Південна Африка, Східна Африка, Центральна Африка); країни Африки (Єгипет, Лівія, Алжир, Туніс, Марокко, Ефіопія, Чад, Сомалі, Сенегал, Нігерія, Габон, Гвінея, Гана, Демократична Республіка Конго, Танзанія, Замбія, Зімбабве, Ангола, Намібія, Південна Африка, Мадагаскар, Сейшельські Острови); райони видобутку корисних копалин: Сахарський та Гвінейської затоки басейни нафти і природного газу, Мідний пояс, вугільні басейни ПАР і Зімбабве, алюмінієві руди Західної Африки; залізні руди, золото, алмази Південної Африки; фосфорити Марокко, Тунісу; найбільші морські та авіаційні порти (Александрія, Каїр, Касабланка, Дакар, Лагос, Момбаса, Кейптаун, Дурбан, Дар-Ес-Салам); світові міста в Африці (Йоганнесбург, Каїр, Кейптаун, Дакар, Лагос, Найробі)

5

Учень (учениця) відтворює політичну карту регіону, описує субрегіони Африки, напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою субрегіони Африки;  під час відповіді намагається користуватись географічною картою політичній карті Африки; за допомогою вчителя знаходить на карті субрегіони (Північна Африка, Західна Африка, Південна Африка, Східна Африка, Центральна Африка); країни Африки (Єгипет, Лівія, Алжир, Туніс, Марокко, Ефіопія, Чад, Сомалі, Сенегал, Нігерія, Габон, Гвінея, Гана, Демократична Республіка Конго, Танзанія, Замбія, Зімбабве, Ангола, Намібія, Південна Африка, Мадагаскар, Сейшельські Острови); райони видобутку корисних копалин: Сахарський та Гвінейської затоки басейни нафти і природного газу, Мідний пояс, вугільні басейни ПАР і Зімбабве, алюмінієві руди Західної Африки; залізні руди, золото, алмази Південної Африки; фосфорити Марокко, Тунісу; найбільші морські та авіаційні порти (Александрія, Каїр, Касабланка, Дакар, Лагос, Момбаса, Кейптаун, Дурбан, Дар-Ес-Салам); світові міста в Африці (Йоганнесбург, Каїр, Кейптаун, Дакар, Лагос, Найробі)

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні; вплив ТНК і розвинених країн на спеціалізацію країн регіону; використовує тематичні карти для обґрунтування інтенсивності прояву глобальних проблем людства в субрегіонах

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні. Порівнює особливості ресурсозабезпеченості та спеціалізації субрегіонів Африки використовуючи прийоми аналізу статистичних даних про господарство і населення. Уміє наводити приклади кількісних і якісних змін на політичній карті Африки; знає обов'язкову географічну номенклатуру

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом,має чіткі уявлення про  причини відсталості соціально-економічного розвитку країн Африки; порівнює особливості ресурсозабезпеченості та спеціалізації субрегіонів Африки; пояснює особливості кордонів, розміщення населення, центрів переробної промисловості, районів товарного сільського господарства, портів, світових міст; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом; використовує тематичні карти для обґрунтування інтенсивності прояву глобальних проблем людства в субрегіонах

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку вплив ТНК і розвинених країн на спеціалізацію країн регіону; передбачених навчальною програмою; пояснює особливості кордонів, розміщення населення, центрів переробної промисловості, районів товарного сільського господарства, портів, світових міст, дає розгорнуту відповідь про причини відсталості соціально-економічного розвитку країн Африки; відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре володіє тематичними картами  для обґрунтування інтенсивності прояву глобальних проблем людства в субрегіонах

11

Учень (учениця) має глибокі знання про об'єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження й висновки про причини відсталості соціально-економічного розвитку країн Африки; встановлює взаємозв’язки між районами поширення збройних конфліктів та природними ресурсами, які є джерелом фінансування цих протистоянь; районами видобування корисних копалин та товарного землеробства і конфігурацією транспортної системи в субрегіонах;  на високому рівні аналізує та використовує тематичні карти для обґрунтування інтенсивності прояву глобальних проблем людства в субрегіонах

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об'єкт вивчення; встановлює взаємозв’язки між районами поширення збройних конфліктів та природними ресурсами, які є джерелом фінансування цих протистоянь; районами видобування корисних копалин та товарного землеробства і конфігурацією транспортної системи в субрегіонах; самостійно аналізує статистичну інформацію щодо відтворення населення, рівнів і темпів урбанізації в Африці; робить відповідні висновки й узагальнення про причини відсталості соціально-економічного розвитку країн Африки;

дискутує щодо впливу гуманітарної допомоги міжнародних організацій і світової громадськості африканським країнам;

пропонує власні ідеї щодо вирішення проблем знелісення та опустелення в окремих регіонах та країнах. здатний розв'язувати проблемні завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує тематичні карти для обґрунтування інтенсивності прояву глобальних проблем людства в субрегіонах.

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів 10 класу

з географії тема

 «Країни Африки»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє окремі найбільші міста країн, світові міста, промислові райониї

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює структуру експорту товарів та послуг Єгипту та ПАР на елементарному рівні, розрізняє один або кілька найбільші міста країн, світові міста, промислові райони

3

Учень (учениця) дає нечіткі характеристики географічних об'єктів; за допомогою вчителя знаходить на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн, може самостійно розрізнити окремі географічні поняття

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки Єгипту та ПАР; дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки Єгипту та ПАР; під час відповіді намагається користуватись географічною картою найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн.

5

Учень (учениця) структуру експорту товарів та послуг Єгипту та ПАР;  описує розміщення основних центрів переробної промисловості, особливості спеціалізації сільського господарства. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює структуру експорту товарів та послуг Єгипту та ПАР; основні напрямки експорту товарів із ПАР, основних туристичних потоків до Єгипту та ПАР.На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн.

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про основні напрямки експорту товарів із ПАР, основних туристичних потоків до Єгипту та ПАР; їпорівнює чинники розвитку міжнародної спеціалізації Єгипту та ПАР; достатньо володіє картографічним матеріалом використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про місце ПАР Південної Африки серед країн Африки. Порівнює чинники розвитку міжнародної спеціалізації Єгипту та ПАР; ілюструє добірками інформації з різних джерел контрастність соціально-економічних явищ у середньорозвиненій країні (ПАР). Уміє наводити приклади взаємодії людини і природи; знає обов'язкову географічну номенклатуру

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про місце ПАР Південної Африки серед країн Африки; пояснює перспективи економічного зростання в країнах Африки в умовах глобалізації; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни;ї ілюструє добірками інформації з різних джерел контрастність соціально-економічних явищ у середньорозвиненій країні (ПАР)

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку місце ПАР Південної Африки серед країн Африки; складає комплексну економіко-географічну характеристику Єгипту та ПАР; пояснює доцільність використання досвіду Єгипту у розбудові туристичного комплексу України; дає розгорнуту відповідь, що до перспектив економічного зростання в країнах Африки в умовах глобалізації, відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом

11

Учень (учениця) має глибокі знання про об'єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження й висновки про доцільність використання досвіду Єгипту у розбудові туристичного комплексу України; знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країн; на високому рівні аналізує та використовує картографічну інформацію; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об'єкт вивчення; робить відповідні висновки й узагальнення про доцільність використання досвіду Єгипту у розбудові туристичного комплексу України; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів 10 класу

з географії тема

«Україна в міжнародному просторі»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє місце України на геополітичній карті світу; основні регіони й країни-торговельні партнери України

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює основні геополітичні центри сили на елементарному рівні, розрізняє один або кілька основні регіони й країни-торговельні партнери України

3

Учень (учениця) дає нечіткі характеристики країн-інвесторів та великих ТНК в України, районів транскордонного співробітництва, приклади міжнародних науково-технічних проектів за участі України; за допомогою вчителя знаходить  на карті напрямки товарного експорту з України, міжнародні транспортні коридори на території України, основні туристичні потоки до України; може самостійно розрізнити окремі географічні поняття«геополітична карта світу»

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює місце України на геополітичній карті світу; на світових ринках товарів та послуг, капіталу, дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає основні геополітичні центри сили; основні регіони й країни-торговельні партнери України; під час відповіді намагається показати напрямки товарного експорту з України, міжнародні транспортні коридори на території України, основні туристичні потоки до України

5

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу без розкриття причинно-наслідкових зв'язків, описує за певними критеріями вплив на Україну геополітичних центрів сили. Намагається робити висновки про місце України на геополітичній карті світу; на світових ринках товарів та послуг, капіталу

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, вплив окремих чинників, які зумовлюють геополітичну роль України. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою напрямки товарного експорту з України, міжнародні транспортні коридори на території України, основні туристичні потоки до України

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про вплив окремих чинників, які зумовлюють геополітичну роль України, достатньо володіє картографічним матеріалом

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про вплив окремих чинників, які зумовлюють геополітичну роль України. Уміє наводити приклади країн-інвесторів та великих ТНК в України, районів транскордонного співробітництва, приклади міжнародних науково-технічних проектів за участі України; знає обов'язкову географічну номенклатуру

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про зміни міжнародної спеціалізації України у зв’язку з інтеграцією в Європейський економічний простір; пояснює вплив окремих чинників, які зумовлюють геополітичну роль України; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку за певними критеріями вплив на Україну геополітичних центрів сили, зміни міжнародної спеціалізації України у зв’язку з інтеграцією в Європейський економічний простір; пояснює вплив окремих чинників, які зумовлюють геополітичну роль України, вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом

11

Учень (учениця) має глибокі знання про об'єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує домінуючі вектори зовнішньої політики; на високому рівні аналізує та використовує картографічну інформацію; пропонує шляхи оптимізації зовнішньоекономічної діяльності України в контексті сталого розвитку.

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об'єкт вивчення; самостійно аналізує домінуючі вектори зовнішньої політики, робить відповідні висновки й узагальнення щодо сценарію геополітичного майбутнього України; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує; пропонує шляхи оптимізації зовнішньоекономічної діяльності України в контексті сталого розвитку.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора