A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Комунальний заклад "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області

8 клас

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 8 класу

з хімії тема «Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу»

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає і називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою

2

Учень (учениця) заїписує хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета і під керівництвом вчителя може відтворити формули і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин;

Середній

4

Учень (учениця) відтворює формули і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин;

5

Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій

6

Учень (учениця) послідовно відтворює формули і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює формули і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій, наводить  приклади рівнянь реакцій, з допомогою вчителя порівнює їх

8

Учень (учениця) логічно відтворює формули і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій, обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині

9

Учень (учениця) володіє формулами і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій, наводить приклади відносної молекулярної маси речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині

Високий

10

Учень (учениця) володіє формулами і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; видами рівнянь реакцій, обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки щодо власних знань і умінь із хімії.

11

Учень (учениця) володіє формулами і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; видами рівнянь реакцій і використовує їх під час обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою, масової частки елемента в складній речовин

12

Учень (учениця) має системні знання про обчивлення відносної   молекулярної масиї речовини за її формулою, масової частки елемента в складній речовині, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

 

 

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 8 класу

з хімії тема «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів»

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) формулює періодичний закон

2

Учень (учениця) описує деякі електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів;

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з про періодичний закон, лужні, інертні елементів, галогени, під керівництвом вчителя може відтворити деякі електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів;

Середній

4

Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються періодичного закону, лужних, інертних елементів, галогенів; періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

5

Учень (учениця) відтворює окремі частини періодичного закону, лужних, інертних елементів, галогенів; періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів; дає визначення періодичний закон, лужні, інертні елементів, галогени, атомне ядро, електрони, протони, нейтрони

6

Учень (учениця) послідовно відтворює знання про атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи іалу

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів, наводить  приклади лужних, інертних елементів, галогенів, з допомогою вчителя порівнює атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

8

Учень (учениця) логічно відтворює склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

9

Учень (учениця) володіє інформацією, закладеною в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), знаннями сутністості періодичного закону фактів, наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів, на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить   висновки про значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

Високий

10

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом про склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б); і застосовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал) на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента, робить аргументовані висновки про значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);  і використовує їх у нестандартних ситуаціях для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), оцінює значення прийому класифікації в науці;з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки про фізичну сутність періодичного закону;

12

Учень (учениця) має системні знання про склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);  , аргументовано використовує використовує їх для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), пов’язані значенням періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 8 класу

з хімії тема «Хімічний зв’язок і будова речовини”

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток

2

Учень (учениця) описує види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

Середній

4

Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

5

Учень (учениця) відтворює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків, складає за допомогою вчителя електронні формули молекул

6

Учень (учениця) послідовно відтворює електронні формули молекул, утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків, складає за допомогою вчителя електронні формули молекул

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку; наводить  приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

8

Учень (учениця) логічно відтворює види хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

9

Учень (учениця) володіє знаннями про  фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток; основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками

Високий

10

Учень (учениця) володіє поняттям електронегативності для характеристики хімічних зв'язків, узагальнює й систематизує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням

12

Учень (учениця) має системні знання про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку аргументовано використовує їх; аналізує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 8 класу

з хімії тема Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає одиницю вимірювання кількості речовини, сталу Авогадро;

2

Учень (учениця) описує одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про сутність фізичної величини кількість речовини.

Середній

4

Учень (учениця) відтворює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

5

Учень (учениця) відтворює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); сутність фізичної величини кількість речовини

6

Учень (учениця) послідовно відтворює сутність фізичної величини кількість речовини

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини;

8

Учень (учениця) логічно відтворює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

9

Учень (учениця) володіє знаннями про число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;, наводить приклади між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

Високий

10

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач., встановлює зв’язки фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

12

Учень (учениця) має системні знання з предмета, число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

 

 

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 8 класу

з хімії тема Основні класи неорганічних сполук

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

2

Учень (учениця) описує оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою; поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;ї

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення прої оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою; розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солії

Середній

4

Учень (учениця) відтворює несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

5

Учень (учениця) відтворює поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі; поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

6

Учень (учениця) послідовно відтворює хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей;

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи, наводить  приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

8

Учень (учениця) логічно відтворює неорганічні сполуки за класами, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти

9

Учень (учениця) володіє знаннями про перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів, наводить приклади ї запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

Високий

10

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом про значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук, узагальнює й систематизує інформацію про сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;, встановлює зв’язки генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук; робить узагальнювальні висновки про залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

12

Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора