СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА ТА ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ У КЗ “ЧУДНІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ”
Комунальний заклад “Чуднівський ліцей”
Чуднівської міської ради Житомирської області
СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням педагоічної ради наказом директора
протокол №1 від 31.08.2026 р. від 31.08.2026 р. № 48
СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ.
КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА ТА ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
У КЗ “ЧУДНІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ”
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ ОЦІНЮВАННЯ
РОЗДІЛ 3. ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ.
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ
РОЗДІЛ 5. МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНЮВАННЯ
РОЗДІЛ 6. ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ
РОЗДІЛ 7. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
РОЗДІЛ 8. ВИДИ ОЦІНЮВАННЯ
РОЗДІЛ 9. ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
РОЗДІЛ 10. ПРОЦЕДУРА ДОСТРОКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
РОЗДІЛ 11. ПОРЯДОК КОРИГУВАННЯ ТА ОСКАРЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ
РОЗДІЛ 12. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
ДОДАТКИ
Додаток 1. Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів
(відповідно до додатка до Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом МОН України від 04 травня 2026 року № 722).
Додаток 2. Алгоритм організації та проведення дострокового оцінювання результатів навчання учнів
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Система оцінювання, критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання учнів у комунальному закладі “ Чуднівський ліцей ” Чуднівської міської ради Житомирської області (далі — заклад) визначають правові, організаційні та методичні засади функціонування внутрішньої системи оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, визначають діяльність педагогічного колективу з моніторингу, контролю, підтримки й коригування освітнього процесу та визначення рівнів сформованості ключових компетентностей та наскрізних умінь на всіх рівнях повної загальної середньої освіти.
1.2. Система оцінювання результатів навчання учнів розроблена відповідно до таких нормативно-правових актів та документів:
- Конституція України;
- Закон України «Про освіту» (статті 40, 41);
- Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
- Закон України «Про академічну доброчесність»;
- наказ Міністерства освіти і науки України від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів»;
- Державні стандарти початкової, базової та профільної середньої освіти;
- Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти;
- Статут закладу;
- Освітні програми закладу.
1.3. Головною метою оцінювання результатів навчання учнів є:
- забезпечення об’єктивного зворотного зв’язку та моніторинг індивідуального поступу: систематичне надання учасникам освітнього процесу інформації про рівень досягнення результатів навчання, динаміку розвитку наскрізних умінь та ступінь сформованості компетентностей здобувачів освіти відносно вимог Державних стандартів;
- підтримка та корекція навчальної діяльності (діагностувально-коригувальна функція): своєчасне виявлення освітніх труднощів і навчальних потреб учнів, адаптація педагогічних методів та індивідуалізація освітнього процесу для забезпечення максимальної реалізації інтелектуального та творчого потенціалу кожного здобувача освіти;
- констатація та підтвердження результатів навчання: визначення фактичного ступеня відповідності досягнень учнів вимогам Державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти на етапах підсумкового контролю;
- розвиток самозарадності та академічної відповідальності (мотиваційно-розвивальна функція): стимулювання внутрішньої мотивації до навчання через залучення учнів до процедур самооцінювання та взаємооцінювання, формування навичок рефлексії, самоконтролю та самостійного планування подальшого навчального поступу.
1.4. Об’єктами оцінювання є результати навчання здобувачів освіти. Визначення рівня навчальних досягнень здійснюється на основі п’яти інтегрованих показників навчальної та пізнавальної діяльності, які є обов’язковим фундаментом для розроблення закладом освіти критеріїв за кожною освітньою галуззю та предметом:
- когнітивні процеси: характер сприйняття, відтворення, аналізу, узагальнення та оцінювання інформації, отриманої з різних джерел, а також здатність до рефлексії;
- навчальна діяльність: ступінь залученості в освітній процес, якість виконання навчальних дій, репродуктивних, дослідницьких та творчих завдань, а також здатність розв’язувати проблемні ситуації;
- рівень самостійності: здатність учня долучатися до індивідуальної або групової діяльності без сторонньої допомоги, вміння самостійно планувати роботу, оцінювати ризики та прогнозувати наслідки власних дій;
- рівень комунікації та взаємодії: вміння ініціювати та підтримувати діалог, активно й конструктивно співпрацювати в групі для досягнення спільної мети, обстоювати власні ідеї та надавати якісний зворотний зв’язок;
- частота вияву умінь: стабільність, регулярність та системність демонстрації набутих навичок і здатностей у типових та нетипових (нестандартних) навчальних ситуаціях
1.5. У цих Системі та критеріях терміни вживаються в таких значеннях:
- оцінювання — цілеспрямований, систематичний і прозорий процес збирання, аналізу, систематизації та інтерпретації інформації про рівень досягнення здобувачами освіти результатів навчання, динаміку їхнього індивідуального поступу та розвитку наскрізних умінь;
- оцінка — результат оцінювання, що відображає рівень досягнення результатів навчання здобувачів освіти відносно очікуваних результатів, визначених відповідною модельною навчальною / навчальною програмою, який виражається вербально або кількісно (у балах, рівнях чи дихотомічно);
- формувальне оцінювання — інтегрований в освітній процес інтерактивний контроль, що здійснюється з метою відстеження індивідуального поступу здобувача освіти, визначення його навчальних потреб, коригування педагогічних методів та підтримки його подальшого розвитку;
- підсумкове оцінювання — процедура встановлення фактичного рівня відповідності досягнутих здобувачем освіти результатів навчання вимогам Державного стандарту на визначених етапах контролю (тематичного, семестрового, річного);
- критерії оцінювання — чітко визначені орієнтири, показники та вимоги, на основі яких здійснюється оцінка рівня сформованості компетентностей здобувача освіти у межах окремої освітньої галузі чи предмета;
- результати навчання — знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особистісні якості, набуті здобувачем освіти під час навчання, які можна ідентифікувати, спланувати та виміряти;
- наскрізні уміння — спільні для всіх освітніх галузей ключові операційні навички особистості, що забезпечують її здатність до ефективного навчання та самореалізації;
- шкала оцінювання — визначена Закладом система умовних позначень (вербальних, рівневих, бальних чи дихотомічних), що використовується для фіксації та диференціації ступеня досягнення результатів навчання здобувачів освіти.
1.6. Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти вводяться в дію в закладі поетапно:
у 1–9 класах — з 2026/2027 навчального року;
у 1–10 класах — з 2027/2028 навчального року;
у 1–12 класах — з 2028/2029 навчального року.
РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ ОЦІНЮВАННЯ
2.1. Оцінювання результатів навчання учнів незалежно від виду та форми здобуття ними освіти має бути справедливим, неупередженим, об’єктивним, незалежним, недискримінаційним та доброчесним.
2.2. Внутрішня система оцінювання результатів навчання в закладі базується на таких принципах:
- академічної доброчесності: недопущення фальсифікації результатів, плагіату та списування, забезпечення самостійності виконання завдань здобувачами освіти та об’єктивності контролю педагогічними працівниками;
- об’єктивності та обґрунтованості: відповідності інструментів перевірки (тестів, практичних завдань, діагностувальних робіт) визначеним очікуваним результатам навчання і затвердженим критеріям;
- прозорості та відкритості: завчасного ознайомлення здобувачів освіти та їхніх батьків (інших законних представників) із правилами, шкалами, часовими межами контрольних заходів і чіткими критеріями оцінювання перед виконанням робіт;
- диференціації та індивідуалізації: врахування індивідуального темпу засвоєння матеріалу, наявності особливих освітніх потреб, адаптація процедур оцінювання для створення рівних умов кожному здобувачу освіти;
- конфіденційності та педагогічного такту: результати оцінювання є персональними даними здобувача освіти, не підлягають публічному оголошенню чи порівнянню здобувачів освіти між собою; обговорення освітнього поступу здійснюється виключно в індивідуальному порядку зі здобувачем освіти або його батьками (іншими законними представниками).
2.3. Оцінювання результатів навчання учнів у закладі є багатофункциональним процесом і виконує такі дев’ять взаємопов’язаних функцій:
- формувальна — забезпечення постійного відстеження динаміки особистісного поступу учня, визначення його поточних навчальних потреб та надання якісного зворотного зв’язку для покращення результатів навчання;
- констатувальна — фіксація фактичного рівня досягнення учнем очікуваних результатів навчання, визначених навчальною програмою на певних етапах освітнього процесу;
- діагностувальна — виявлення причин виникнення навчальних труднощів, прогалин у знаннях учня та визначення рівнів засвоєння матеріалу для подальшого планування освітньої діяльності;
- мотиваційна — стимулювання пізнавального інтересу, формування позитивного ставлення до навчання, внутрішньої потреби в самовдосконаленні та досягненні вищих результатів;
- коригувальна — внесення оперативних змін до методів і прийомів навчання з боку вчителя, а також коригування власної навчальної діяльності з боку учня на основі аналізу помилок;
- прогностична — визначення перспектив та потенційних можливостей учня у засвоєнні навчального матеріалу на наступних етапах навчання, побудова індивідуальної освітньої траєкторії;
- розвивальна — формування навичок самоконтролю, рефлексії, критичного мислення, самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти під час контрольних заходів;
- виховна — формування в учнів відповідального ставлення до навчання, наполегливості, працелюбства, самодисципліни та поваги до академічних правил;
- управлінська — отримання адміністрацією Закладу об’єктивних даних про якість освітнього процесу для ухвалення рішень щодо вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
РОЗДІЛ 3. ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ
3.1. Оцінювання результатів навчання учнів у закладі здійснюється на засадах компетентнісного підходу, що передбачає спрямованість оцінювальної діяльності на перевірку здатності здобувачів освіти застосовувати набуті знання, уміння, навички та способи мислення в реальних життєвих, модельних чи нестандартних ситуаціях.
3.2. Реалізація компетентнісного підходу вимагає від педагогічних працівників закладу дотримання таких обов’язкових вимог під час організації та проведення оцінювання:
- практико-орієнтована спрямованість: фокусування на здатності здобувачів освіти застосовувати набуті знання й досвід у практичних ситуаціях, пріоритет перевірки вмінь аналізувати, синтезувати та розв'язувати проблемні завдання над механічним відтворенням теоретичного матеріалу;
- впровадження діяльнісних форм контролю: систематичне застосування в освітньому процесі практико-орієнтованих завдань, що моделюють реальні життєві ситуації;
- акцентування на досягненнях: зосередження уваги на ступені оволодіння конкретним вмінням та навичкою, а не на кількості допущених здобувачем освіти помилок;
- мотиваційна підтримка: забезпечення позитивного ставлення до результатів навчання здобувачів освіти незалежно від поточного рівня таких досягнень задля стимулювання їхнього поступу;
- методологічна різноманітність: використання широкого спектра методів, прийомів та інструментів вимірювання для об'єктивного виявлення рівня сформованості знань, умінь, ставлень та цінностей;
- врахування індивідуального освітнього поступу під час формувального оцінювання: обов’язкове відстеження та аналіз динаміки особистих результатів навчання здобувача освіти для своєчасного визначення його індивідуальних освітніх потреб;
- розвиток рефлексії: активне залучення здобувачів освіти до процедур самооцінювання та взаємооцінювання на різних етапах уроку;
- критеріальна прозорість: здійснення будь-яких процедур оцінювання виключно на основі чітких, зрозумілих, об’єктивних та заздалегідь оприлюднених критеріїв;
- інформаційна взаємодія: надання якісного, конструктивного та адресного зворотного зв’язку педагогічним працівником іншим учасникам освітнього процесу (здобувачам освіти та їхнім батькам або законним представникам).
3.3. Підходи до оцінювання результатів навчання диференціюються з урахуванням рівнів та циклів здобуття повної загальної середньої освіти:
1. Рівень початкової освіти (1–4 класи):
перший цикл — адаптаційно-ігровий (1–2 роки навчання);
другий цикл — основний (3–4 роки навчання).
2. Рівень базової середньої освіти (5–9 класи):
перший цикл — адаптаційний (5–6 роки навчання);
другий цикл — базове предметне навчання (7–9 роки навчання).
3. Рівень профільної середньої освіти (10–12 класи):
перший цикл — профільно-адаптаційний (10 рік навчання);
другий цикл — профільний (11–12 роки навчання).
Зазначена диференціація забезпечує послідовний перехід від переважно формувального й вербального оцінювання результатів навчання здобувачів освіти на перших етапах до рівневої, бальної та дихотомічної шкал оцінювання на наступних циклах і рівнях освіти.
3.4. Підходи до оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами здійснюються на засадах інклюзивного підходу відповідно до їхніх індивідуальних психофізичних можливостей, визначених в індивідуальній програмі розвитку.
3.5. Оцінювання базується на визначенні індивідуального прогресу здобувача та здійснюється шляхом адаптації або модифікації інструментів, процедур, шкал та критеріїв оцінювання. Для здобувачів, які навчаються за модифікованими освітніми програмами, критерії та інструменти оцінювання визначаються командою психолого-педагогічного супроводу відповідно до змісту індивідуального навчального плану.
3.6. Адаптація оцінювання може передбачати зміну способу подання завдання, форми відповіді, темпу та часу виконання, використання допоміжних засобів, організації робочого місця та інших умов, необхідних для забезпечення доступності оцінювання.
3.7. Адаптація не повинна змінювати сутність результату навчання, що оцінюється, крім випадків модифікації змісту навчання відповідно до законодавства.
3.8. У разі модифікації змісту навчального предмета / інтегрованого курсу оцінювання здійснюється відповідно до індивідуальних навчальних цілей учня.
3.9. Результати оцінювання здобувачів з особливими освітніми потребами є конфіденційною інформацією, фіксуються в індивідуальних формах (свідоцтво досягнень, портфоліо тощо) та повідомляються виключно здобувачу, його батькам або іншим законним представникам, а також педагогам, які безпосередньо здійснюють освітній процес.
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ
4.1. Залежно від суб’єкта оцінювання застосовуються: оцінювання педагогічним працівником, взаємооцінювання та самооцінювання.
4.2. Оцінювання педагогічним працівником передбачає формулювання зрозумілих освітніх цілей, ознайомлення учнів із критеріями оцінювання, добір відповідних методів та інструментів і надання своєчасного зворотного зв’язку.
4.3. Взаємооцінювання здійснюється учнями в парах та/або групах шляхом співвіднесення результатів навчальної діяльності з попередньо визначеними та зрозумілими критеріями оцінювання. Взаємооцінювання використовується насамперед для розвитку рефлексії, здатності аналізувати результати діяльності та надавати конструктивний зворотний зв’язок.
4.4. Самооцінювання здійснюється учнем шляхом самостійного співвіднесення власних результатів навчання з критеріями оцінювання та сприяє усвідомленню власних досягнень, труднощів і наступних кроків у навчанні.
4.5. Залежно від об’єкта оцінювання застосовуються оцінювання процесу та оцінювання результату.
4.6. Оцінювання процесу здійснюється під час формувального оцінювання та передбачає спостереження за ходом виконання завдань, способами діяльності та рівнем залученості учня.
4.7. Оцінювання результату здійснюється під час поточного та підсумкового оцінювання шляхом аналізу кінцевого результату відповідно до критеріїв оцінювання.
4.8. За способом подання результатів основними формами оцінювання є усна, письмова та практична.
4.9. Усна форма може реалізовуватися через відповідь, пояснення, презентацію, бесіду, захист роботи, обговорення та інші види усної діяльності, що дають змогу визначити відповідні результати навчання.
4.10. Письмова форма може реалізовуватися через письмові завдання, тести, контрольні роботи, есе, розв’язування задач, створення текстів, заповнення таблиць та інші види письмової діяльності.
4.11. Практична форма може реалізовуватися через практичні, лабораторні, дослідницькі, проєктні, творчі, технологічні та інші завдання, під час яких учень демонструє здатність застосовувати набуті знання й уміння.
4.12. Форми оцінювання можуть реалізовуватися очно або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання з використанням дистанційних технологій.
4.13. Залежно від кількості залучених учнів організація оцінювання може бути індивідуальною, груповою та фронтальною.
4.14. Конкретну форму й організацію оцінювання педагогічний працівник визначає відповідно до очікуваних результатів навчання, змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, вікових та індивідуальних особливостей учнів і умов освітнього процесу.
РОЗДІЛ 5. МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНЮВАННЯ
5.1. Педагогічний працівник має право на академічну свободу щодо самостійного вибору методів та інструментів оцінювання з урахуванням специфіки навчального предмета / інтегрованого курсу, очікуваних результатів навчання та особливостей учнів.
5.2. До основних методів оцінювання належать педагогічне спостереження, аналіз продуктів освітньої діяльності та словесні методи.
5.3. Педагогічне спостереження передбачає цілеспрямоване відстеження навчальної діяльності учня і може фіксуватися за допомогою ситуативних нотаток, контрольних переліків у форматі «так / ні», карт спостереження, чек-листів та інших доцільних способів.
5.4. Аналіз продуктів освітньої діяльності передбачає оцінювання досліджень, проєктів, виробів, письмових, практичних, творчих, цифрових та інших робіт за відповідними критеріями оцінювання.
5.5. До словесних методів належать опитування, анкетування, інтерв’ю, бесіда та інші способи отримання інформації про результати навчання.
5.6. Інструментарієм оцінювання є сукупність спеціально розроблених завдань, релевантних до очікуваних результатів навчання.
5.7. Інструментарій оцінювання добирається або розробляється таким чином, щоб запропоновані завдання давали можливість учневі продемонструвати саме ті очікувані результати навчання, для визначення яких здійснюється оцінювання.
5.8. Інструментарій має бути зрозумілим за змістом і формою, відповідати віковим та індивідуальним особливостям учнів, узгоджуватися з критеріями оцінювання та забезпечувати можливість об’єктивного визначення результату.
5.9. Для комплексного оцінювання можуть використовуватися кілька взаємодоповнювальних методів та інструментів.
5.10. Для оцінювання можуть використовуватися цифрові освітні платформи, електронні тести, інтерактивні завдання та інші цифрові засоби відповідно до законодавства.
5.11. Методи й інструменти оцінювання можуть адаптуватися відповідно до освітніх потреб учнів у випадках, передбачених законодавством, за умови збереження сутності результату навчання, що оцінюється, крім випадків правомірної модифікації змісту навчання.
РОЗДІЛ 6. ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ
6.1. Для оцінювання результатів навчання застосовуються дихотомічна, вербальна, рівнева та бальна шкали.
6.2. Дихотомічна шкала передбачає результати «зараховано» / «незараховано».
6.3. Дихотомічна шкала застосовується за рішенням педагогічної ради для оцінювання окремих навчальних предметів / інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів, а також результатів навчання учнів у випадках, визначених законодавством, зокрема для окремих категорій учнів, які перебувають за кордоном або проживають (проживали) на територіях, визначених відповідними нормативно-правовими актами.
6.4. Вербальна шкала передбачає оцінювання результатів навчання за допомогою словесних формулювань.
6.5. Рівнева шкала передбачає чотири рівні: початковий (П), середній (С), достатній (Д), високий (В).
6.6. Співвідношення між вербальною, рівневою та бальною шкалами:
|
Вербальна характеристика |
Рівень |
Бали |
|
потребує істотної підтримки для досягнення результатів навчання |
початковий (П) |
1–3 |
|
потребує ситуативної підтримки для досягнення результатів навчання |
середній (С) |
4–6 |
|
має посутні успіхи в досягненні результатів навчання |
достатній (Д) |
7–9 |
|
має значні успіхи в досягненні результатів навчання |
високий (В) |
10–12 |
6.7. Бальна шкала передбачає оцінювання результатів навчання за 12-бальною системою — від 1 до 12 балів.
6.8. Правила застосування шкал
6.8.1. Для учнів 1–2 року навчання формувальне, поточне та підсумкове оцінювання здійснюються виключно за вербальною шкалою.
6.8.2. Для учнів 3–4 року навчання формувальне оцінювання здійснюється за вербальною шкалою, поточне — за рівневою, підсумкове — за рівневою шкалою.
6.8.3. Для учнів 5–12 року навчання формувальне оцінювання здійснюється за вербальною, рівневою або бальною шкалою без урахування його результатів під час підсумкового оцінювання, а поточне та підсумкове оцінювання здійснюються за бальною шкалою.
6.9. Результати семестрового, річного оцінювання та державної підсумкової атестації у разі її проведення відображаються у свідоцтві досягнень учня відповідно до законодавства.
РОЗДІЛ 7. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
7.1. Оцінювання здійснюється на підставі чітких, зрозумілих і заздалегідь відомих критеріїв оцінювання.
7.2. Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів визначають єдині підходи до встановлення рівня результатів навчання та ґрунтуються на компетентнісному підході.
7.3. Під час застосування та розроблення критеріїв оцінювання враховуються такі інтегровані показники навчальної та пізнавальної діяльності учнів:
когнітивні процеси;
навчальна діяльність;
рівень самостійності;
рівень комунікації та взаємодії;
частота вияву умінь.
7.4. Загальні критерії оцінювання, затверджені Міністерством освіти і науки України, є основою для розроблення закладом освіти критеріїв оцінювання за освітніми галузями, навчальними предметами / інтегрованими курсами.
7.5. Під час розроблення критеріїв враховуються загальні критерії оцінювання, відповідний державний стандарт, очікувані результати навчання, модельна навчальна та/або навчальна програма, особливості навчального предмета / інтегрованого курсу та відповідна шкала оцінювання.
7.6. Критерії мають бути чіткими, конкретними, зрозумілими, співвіднесеними з очікуваними результатами навчання, придатними для практичного застосування та такими, що мінімізують неоднозначне тлумачення.
7.7. Критерії не можуть включати показники, що не є результатами навчання. Поведінка учня, його особисті якості або ставлення педагогічного працівника до учня не можуть бути критеріями оцінювання результатів навчання.
7.8. Для окремих видів навчальної діяльності педагогічний працівник може конкретизувати критерії відповідно до змісту завдання та очікуваних результатів навчання.
7.9. Учні ознайомлюються з критеріями до здійснення відповідної оцінювальної діяльності. Ознайомлення може здійснюватися усно, шляхом надання критеріїв разом із завданням, через паперові чи електронні носії або в інший доступний спосіб.
7.10. Самооцінювання та взаємооцінювання здійснюються за відповідними критеріями, які за потреби можуть подаватися у формі, адаптованій до віку учнів
РОЗДІЛ 8. ВИДИ ОЦІНЮВАННЯ
8.1. Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів освіти в закладі є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.
8.2.Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу здобувачів освіти та визначення їхніх індивідуальних освітніх потреб. Організація формувального оцінювання здійснюється педагогічним працівником безпосередньо в освітньому процесі, а також шляхом залучення здобувачів освіти до процедур взаємооцінювання та самооцінювання.
8.3. Організація поточного оцінювання передбачає використання широкого спектра інструментів вимірювання, зокрема: усних опитувань, практичних вправ, короткотривалих самостійних робіт, тестових завдань (зокрема комп'ютерного тестування), експрес-контролю, спостереження за навчальною діяльністю здобувачів освіти, а також аналізу результатів їхньої поточної роботи на уроці. Добір інструментарію здійснюється педагогічним працівником самостійно з урахуванням специфіки навчального предмета (інтегрованого курсу).
8.4.Підсумкове оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється шляхом зіставлення досягнутих результатів навчання з очікуваними та поділяється на тематичне, семестрове та річне.
8.5. Тематичне оцінювання здійснюється за структурною одиницею навчальної програми та має відображати ступінь досягнення учнем результатів навчання, передбачених відповідною структурною одиницею.
8.5.1. Тематичне оцінювання здійснюється на основі результатів поточного оцінювання та/або результатів виконання підсумкової (діагностувальної) роботи.
8.5.2. Проведення окремої підсумкової (діагностувальної) роботи не є обов’язковою умовою тематичного оцінювання, якщо наявні результати дають змогу об’єктивно визначити ступінь досягнення очікуваних результатів навчання.
8.5.3. Якщо наявної інформації недостатньо, педагогічний працівник може провести підсумкову (діагностувальну) роботу або запропонувати іншу оцінювальну діяльність, спрямовану на визначення відповідних результатів навчання.
8.5.4. Тематична оцінка визначається шляхом узагальнення інформації про досягнення учнем відповідних результатів навчання відповідно до критеріїв оцінювання
8.6. Семестрове оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється наприкінці навчального семестру на основі тематичних оцінок. Семестрова оцінка відображає загальний рівень досягнення здобувачами освіти очікуваних результатів навчання за відповідний період та виставляється з урахуванням динаміки їхнього індивідуального освітнього поступу.
8.7. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових оцінок та відображає загальний рівень досягнення здобувачами освіти результатів навчання за навчальний рік.
8.8. Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання здобувачів освіти, які завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти, вимогам Державних стандартів загальної середньої освіти відповідного рівня. Проведення державної підсумкової атестації, визначення її форм, переліку навчальних предметів, а також звільнення від її складання здійснюються в порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України та чинним законодавством.
РОЗДІЛ 9. ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
9.5. Повний перелік видів порушень академічної доброчесності здобувачами освіти, конкретні механізми їхнього контролю, а також способи та інструменти фіксації фактів таких порушень під час освітнього процесу визначаються окремим Положенням про внутрішню систему забезпечення академічної доброчесності закладу.
9.6.Рішення про заходи академічної відповідальності здобувачів освіти у разі виявлення фактів порушень під час поточного або підсумкового оцінювання ухвалюється педагогічним працівником одноосібно в межах виконання конкретної навчальної роботи. У разі оскарження результатів оцінювання, виникнення спірних ситуацій або фіксації системних порушень з боку здобувачів освіти, остаточний розгляд матеріалів та ухвалення рішень здійснюються Комісією з питань академічної доброчесності закладу
9.7. Дотримання академічної доброчесності є обов’язковою умовою як під час поточної навчальної діяльності, так і при проведенні підсумкового оцінювання. Педагогічні працівники забезпечують системне роз’яснення правил доброчесності на початку вивчення навчальних тем, а також безпосередньо ознайомлюють учнів з умовами самостійного виконання завдань перед проведенням діагностичних робіт. Ознайомлення включає визначення дозволених джерел інформації, інструментів роботи та правових наслідків у разі виявлення порушень.
РОЗДІЛ 10. ПРОЦЕДУРА ДОСТРОКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
10.1. У разі вибуття учня із закладу освіти, зокрема у зв’язку з виїздом за кордон, наданням соціальної відпустки, призовом на військову службу або за інших обставин, передбачених законодавством, оцінювання результатів навчання може бути проведене достроково.
10.2. Метою дострокового оцінювання є визначення результатів навчання, фактично досягнутих учнем на момент його проведення, та належне оформлення відповідних результатів.
10.3. Дострокове оцінювання може ініціюватися повнолітнім учнем, батьками або іншими законними представниками неповнолітнього учня, а також закладом освіти у випадках, передбачених законодавством.
10.4. Організація дострокового оцінювання здійснюється керівником закладу освіти або уповноваженою ним особою в межах повноважень, визначених законодавством.
10.5. Учень та його батьки або інші законні представники інформуються про строки, форми, умови та критерії дострокового оцінювання.
10.6. Під час дострокового оцінювання враховуються результати навчання, уже продемонстровані учнем упродовж відповідного періоду навчання.
10.7. Якщо наявної інформації недостатньо для визначення окремих результатів навчання, учневі може бути запропонована додаткова оцінювальна діяльність.
10.8. Завдання для дострокового оцінювання мають відповідати результатам навчання, які учень мав можливість опанувати до моменту його проведення.
10.9. Не допускається оцінювання змісту, який учень відповідно до організації освітнього процесу ще не вивчав.
10.10. Результати дострокового оцінювання фіксуються у документації закладу освіти відповідно до законодавства.
10.11. Алгоритм організації та проведення дострокового оцінювання результатів навчання учнів наведено в додатку 2 до цих Критеріїв, правил та процедур оцінювання.
10.12. Особливості, правила, умови та покроковий механізм визнання й перезарахування результатів навчання здобувачів освіти, які перебувають за кордоном, визначаються Порядком визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном (затверджений постановою КМУ від 25.06.2025 р. №754).
РОЗДІЛ 11. ПОРЯДОК КОРИГУВАННЯ ТА ОСКАРЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ
11.1. Об’єкти та нормативні підстави коригування підсумкових оцінок:
- Коригування семестрового оцінювання здійснюється у разі незгоди здобувачів освіти (або їхніх батьків, інших законних представників) з виставленим балом чи рівнем відповідно до пункту 3.2 розділу ІІІ Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.08.2008 за № 793/15484).
- Коригування річного оцінювання здійснюється у разі незгоди здобувачів освіти (або їхніх батьків, інших законних представників) з виставленим балом чи рівнем відповідно до пункту 9 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання (наказ Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369).
11.3. Строки подання заяв про коригування:
- Строк подання заяви: Вмотивована письмова заява батьків (або інших законних представників) про незгоду з виставленим підсумковим балом чи рівнем подається керівнику закладу у триденний строк після їх виставлення у класному журналі.
11.4.Адміністрація закладу забезпечує проведення письмового оцінювання результатів навчання протягом п’яти робочих днів із моменту реєстрації заяви про коригування. Отримані комісією для проведення письмового оцінювання бали вносяться до графи «Скоригована» електронних журналів .
11.7.Результати роботи комісії для проведення письмового оцінювання оформлюються протоколом, який підписують усі члени її складу. Зазначений документ є підставою для внесення скоригованих балів до класного журналу та зберігається в документації закладу відповідно до затвердженої номенклатури справ.
РОЗДІЛ 12. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
12.1. Ці Система оцінювання та Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання учнів у КЗ “ Чуднівський ліцей ” набирає чинності з дня введення його в дію наказом керівника закладу після схвалення педагогічною радою закладу відповідно до вимог чинного законодавства України.
12.2.Зміни та доповнення до цього Положення вносяться за рішенням педагогічної ради закладу та вводяться в дію відповідним наказом керівника закладу у встановленому законодавством порядку.
12.3. У разі змін у нормативно-правовій базі, що регулює оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, це Положення підлягає приведенню у відповідність до чинного законодавства України.
12.4. Вимоги цього Положення є обов’язковими для виконання педагогічними працівниками, здобувачами освіти та їхніми батьками (іншими законними представниками). Ознайомлення з цим документом забезпечується шляхом його оприлюднення на офіційному вебсайті закладу не пізніше ніж через десять робочих днів після введення в дію.
12.5. Контроль за дотриманням вимог цього Положення щодо об’єктивності оцінювання результатів навчання покладається на керівника закладу й заступників керівника з навчальної (навчально-виховної) роботи в межах розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти та проведення внутрішнього моніторингу.
Додаток 1
ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ
оцінювання результатів навчання учнів
(відповідно до додатка до Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04 травня 2026 року № 722)
|
Рівень |
Бал |
За когнітивними процесами |
За навчальною діяльністю |
За рівнем самостійності |
За рівнем комунікації та взаємодії |
За частотою вияву вмінь |
|
Початковий
|
1 |
сприймає інформацію, отриману від особи, яка провадить педагогічну діяльність (далі - педагогічний працівник) (інших осіб), намагається відповідати на прості запитання за змістом отриманої інформації, припускаючись суттєвих змістових і логічних помилок |
виконує частину навчальних дій / простих завдань за наданим зразком |
долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності лише за участі педагогічного працівника; потребує постійного зовнішнього контролю |
уникає комунікації, реагує на звернення лише за зовнішнього спонукання; не виявляє інтересу до спільного обговорення, не реагує на думки інших |
виявляє вміння в окремих випадках |
|
2 |
розпізнає частину інформації, отриманої від педагогічного працівника або із запропонованих джерел, намагається відповідати на прості запитання за змістом отриманої інформації, припускаючись змістових і логічних помилок |
виконує навчальні дії / прості завдання за наданим зразком |
долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності лише за участі педагогічного працівника; потребує постійного зовнішнього контролю |
уникає комунікації, реагує на звернення лише за зовнішнього спонукання; не виявляє інтересу до спільного обговорення, не реагує на думки інших |
виявляє вміння в окремих випадках |
|
|
3 |
відтворює за зразком частину інформації, отриманої від педагогічного працівника або із запропонованих джерел, відповідає на прості запитання за змістом отриманої інформації, припускаючись змістових і логічних помилок |
виконує навчальні дії / прості завдання за наданим зразком |
долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності лише за участі або з допомогою педагогічного працівника; потребує періодичного зовнішнього контролю |
уникає комунікації, реагує на звернення лише за зовнішнього спонукання; не виявляє інтересу до спільного обговорення, не реагує на думки інших |
виявляє вміння в окремих випадках |
|
|
Середній
|
4 |
відтворює основну інформацію, отриману від педагогічного працівника або із запропонованих джерел, знаходить в отриманій інформації відповіді на прості запитання |
виконує типові репродуктивні завдання за зразком / запропонованим алгоритмом |
долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності з допомогою педагогічного працівника; виконує частину завдання під час роботи в групі з допомогою інших учасників групи |
включається в комунікацію за ініціативою інших; реагує на звернення не завжди по суті; взаємодіє з групою формально |
виявляє вміння епізодично |
|
5 |
застосовує інформацію, отриману від педагогічного працівника або із запропонованих джерел, формулює за змістом отриманої інформації окремі запитання |
виконує репродуктивні завдання за зразком / запропонованим алгоритмом |
долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності з допомогою або під керівництвом педагогічного працівника; виконує спільне завдання в групі з частковою допомогою інших учасників групи |
підтримує діалог, ініційований іншими; взаємодіє з групою пасивно |
виявляє вміння епізодично |
|
|
6 |
застосовує інформацію, отриману від педагогічного працівника або із запропонованих джерел, формулює уточнювальні запитання за змістом отриманої інформації |
виконує частково-пошукові завдання за зразком / запропонованим алгоритмом |
долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності під керівництвом педагогічного працівника; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків, за потреби звертається по допомогу до інших учасників групи |
підтримує діалог, ініційований іншими; виявляє готовність до взаємодії, проте не завжди діє активно |
виявляє вміння епізодично |
|
|
Достатній
|
7 |
знаходить у запропонованих джерелах потрібну інформацію, перетворює один вид інформації в інший за зразком, формулює запитання за змістом отриманої інформації |
виконує окремі дослідницькі завдання за узгодженим алгоритмом, розпізнає стандартні проблемні ситуації, розв’язує їх відомим способом |
долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності з опосередкованою допомогою педагогічного працівника, співпрацює під час роботи в групі |
долучається до комунікації переважно з ініціативи інших; виявляє готовність до взаємодії, проте не завжди діє активно |
виявляє вміння постійно в типових ситуаціях |
|
8 |
зіставляє і порівнює за заданою ознакою інформацію, отриману з різних джерел, перетворює один вид інформації в інший |
виконує типові дослідницькі завдання, вирізняє проблемні ситуації з-поміж запропонованих, розв’язує їх відомим способом |
долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності з опосередкованою допомогою педагогічного працівника, активно співпрацює з іншими учасниками групи, виконуючи навчальні завдання, визначає свої завдання в груповій роботі |
долучається до комунікації, за потреби ініціює комунікацію; порівнює позиції учасників комунікації; бере участь у пошуку рішень |
виявляє вміння постійно в типових ситуаціях |
|
|
9 |
аналізує інформацію, отриману з різних джерел |
виконує типові дослідницькі та окремі частково-пошукові завдання; вибирає з-поміж запропонованих можливі способи розв’язання проблемних ситуацій |
долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності з опосередкованою допомогою педагогічного працівника; активно співпрацює з іншими, виконуючи типові й нетипові завдання |
долучається до комунікації та може її ініціювати; аналізує позиції інших осіб, розвиває ідеї, запропоновані іншими; порівнює власні думки з думками інших, наводить аргументи |
виявляє вміння постійно в типових ситуаціях |
|
|
Високий
|
10 |
узагальнює інформацію, отриману з різних джерел |
виконує дослідницькі та окремі творчі завдання; вибирає із множини відомих доцільні способи розв’язання проблемних ситуацій, пропонує альтернативні способи розв’язання проблемних ситуацій |
долучається до організації роботи групи / активно співпрацює в групі для досягнення навчальних цілей; аналізує власні навчальні дії та дії групи щодо досягнення навчальних цілей |
ініціює комунікацію, конструктивно реагує на думки інших; пропонує ідеї, обстоює їх |
виявляє вміння системно в типових і нетипових ситуаціях |
|
11 |
оцінює інформацію, отриману з різних джерел за наданими критеріями |
виконує дослідницькі та творчі завдання; пропонує різні способи розв’язання проблемних ситуацій і розв’язує їх різними способами |
планує та організовує співпрацю в групі для досягнення навчальних цілей; конструктивно взаємодіє у групі, аналізує та обґрунтовує власні навчальні дії, аналізує дії групи щодо досягнення навчальних цілей |
активно ініціює та підтримує комунікацію; оцінює позиції інших та власну позицію в обговоренні, розвиває думки інших учасників комунікації |
виявляє вміння системно в типових і нетипових ситуаціях |
|
|
12 |
оцінює інформацію, отриману з різних джерел |
виконує дослідницькі та творчі завдання; пропонує різні способи розв’язання нестандартних проблемних ситуацій і розв’язує їх доцільними способами, аргументуючи свій вибір |
усвідомлено діє в нестандартних ситуаціях самостійно / в парі / групі, оцінює ризики й прогнозує наслідки; обґрунтовує, аналізує та оцінює власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; ініціює / планує / організовує співпрацю в групі для досягнення навчальних цілей; оцінює власний внесок та діяльність групи для отримання очікуваного результату |
виступає посередником у комунікації; оцінює позиції інших та власну позицію в обговоренні, формує власну лінію обґрунтування; спрямовує взаємодію на досягнення спільної мети; надає конструктивний зворотний зв’язок |
виявляє вміння системно в типових і нетипових ситуаціях |
Примітка. Загальні критерії відтворено відповідно до додатка до Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом МОН України від 04.05.2026 № 722 (у чинній редакції).
Додаток 2
АЛГОРИТМ
організації та проведення дострокового оцінювання результатів навчання учнів
1. Загальні положення
1.1. Цей Алгоритм визначає організаційні засади та послідовність дій під час проведення дострокового оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти.
1.2. Дострокове оцінювання організовується відповідно до законодавства у сфері загальної середньої освіти, Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04 травня 2026 року № 722, освітньої програми закладу освіти та цього Положення.
1.3. Дострокове оцінювання є процедурою визначення результатів навчання учня раніше від установленого освітнім процесом строку проведення відповідного підсумкового оцінювання.
1.4. Дострокове оцінювання не є окремою шкалою чи самостійним видом оцінювання та здійснюється з дотриманням загальних принципів, критеріїв і правил оцінювання результатів навчання.
1.5. Проведення дострокового оцінювання має забезпечувати об'єктивне визначення ступеня досягнення учнем результатів навчання, передбачених відповідною освітньою та/або навчальною програмою.
2. Підстави для організації дострокового оцінювання
2.1. Дострокове оцінювання може організовуватися у разі вибуття учня із закладу освіти, коли існує необхідність визначити результати його навчання до завершення відповідного періоду навчання.
2.2. Підставами для організації дострокового оцінювання можуть бути, зокрема, виїзд учня за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу та інші обставини, пов’язані з вибуттям учня із закладу освіти, у випадках, передбачених законодавством.
2.3. Наявність підстави для дострокового оцінювання не повинна призводити до зниження вимог до результатів навчання або створення для учня необґрунтовано складніших умов.
3. Ініціювання дострокового оцінювання
3.1. Питання про проведення дострокового оцінювання ініціюється повнолітнім учнем, одним із батьків або іншим законним представником неповнолітнього учня. У випадках, коли необхідність дострокового оцінювання випливає з документально підтверджених обставин вибуття учня, його організація може бути забезпечена закладом освіти відповідно до законодавства.
3.2. Звернення щодо проведення дострокового оцінювання подається керівнику закладу освіти у спосіб, визначений законодавством та правилами документообігу закладу.
3.3. У зверненні зазначаються обставини, що зумовлюють необхідність дострокового оцінювання, та, за можливості, період, протягом якого воно може бути проведене.
3.4. Заклад освіти визначає можливість проведення дострокового оцінювання з урахуванням обставин, зазначених у зверненні, результатів навчання, які мають бути оцінені, та можливості забезпечити об'єктивність процедури.
4. Визначення обсягу результатів навчання
4.1. Перед проведенням дострокового оцінювання педагогічний працівник визначає результати навчання, які мають бути оцінені.
4.2. Обсяг оцінювання визначається відповідно до результатів навчання, передбачених навчальною програмою за відповідний період.
4.3. Під час визначення обсягу дострокового оцінювання враховуються результати навчання учня, які вже були отримані та зафіксовані до моменту проведення дострокового оцінювання.
4.4. Учень не повинен повторно підтверджувати результати навчання, які вже достатньо встановлені на підставі попередньої оцінювальної діяльності, якщо інше не випливає з особливостей відповідного виду підсумкового оцінювання.
5. Підготовка до оцінювання
5.1. До проведення дострокового оцінювання учня та/або його батьків (інших законних представників) інформують про:
- дату та час проведення;
- навчальний предмет / інтегрований курс;
- результати навчання, що підлягатимуть оцінюванню;
- форму та спосіб проведення;
- критерії оцінювання;
- за потреби — організаційні умови проведення.
5.2. Інформація має бути надана завчасно у спосіб, що дає учневі можливість ознайомитися з умовами оцінювання.
5.3. Завдання для дострокового оцінювання мають відповідати очікуваним результатам навчання та критеріям, що застосовуються до відповідного виду оцінювання.
6. Проведення дострокового оцінювання
6.1. Дострокове оцінювання здійснює педагогічний працівник, який викладає відповідний навчальний предмет / інтегрований курс, якщо інше не передбачено законодавством або об'єктивними обставинами.
6.2. Форма, метод та інструменти оцінювання визначаються відповідно до результатів навчання, що підлягають оцінюванню.
6.3. Дострокове оцінювання може проводитися в усній, письмовій, практичній, цифровій або комбінованій формі залежно від специфіки навчального предмета / інтегрованого курсу та результатів навчання.
6.4. Під час оцінювання застосовуються ті самі загальні принципи та підходи до визначення результатів навчання, що й під час оцінювання у звичайні строки.
6.5. Для учнів з особливими освітніми потребами забезпечуються необхідні адаптації умов, методів та інструментів оцінювання відповідно до законодавства, цього Положення та індивідуальних потреб учня.
6.6. Достроковий характер оцінювання сам по собі не може бути підставою для зниження або підвищення оцінки.
7. Визначення результату
7.1. Результат дострокового оцінювання визначається відповідно до критеріїв та шкали оцінювання, установлених для відповідного року навчання.
7.2. Під час визначення підсумкового результату враховуються результати навчання, отримані учнем протягом відповідного періоду, та результати дострокової оцінювальної діяльності.
7.3. Визначена оцінка має відображати фактичний ступінь досягнення учнем результатів навчання, а не факт дострокового проходження оцінювання.
7.4. Учневі надається зворотний зв'язок щодо результатів дострокового оцінювання відповідно до загальних правил, установлених Положенням.
8. Фіксування результатів
8.1. Результати дострокового оцінювання фіксуються в документації закладу освіти відповідно до вимог законодавства та правил ведення відповідної документації.
8.2. Результат дострокового оцінювання враховується під час визначення відповідного підсумкового результату навчання у порядку, встановленому законодавством і цим Положенням.
8.3. Окреме створення комісії для проведення дострокового оцінювання не вимагається, крім випадків, коли необхідність її створення прямо передбачена законодавством.
8.4. Не допускається запровадження для учня додаткових форм звітності або документів, не передбачених законодавством чи об'єктивною необхідністю організації процедури.
9. Незгода з результатом дострокового оцінювання
9.1. У разі незгоди з результатом дострокового оцінювання учень та/або його батьки (інші законні представники) мають право отримати пояснення щодо визначеної оцінки та застосованих критеріїв.
9.2. Подальший розгляд питання здійснюється відповідно до Додатка 3 до цього Положення та спеціальних процедур, установлених законодавством для відповідного виду оцінювання.
